Неофіт (Неводчиков)
Архієпископ Неофіт (в миру Микола Васильович Неводчиков; 1822, Санкт-Петербург — 10 (23) березня 1910 Ізмаїл) — єпископ Православної російської церкви, архієпископ Кишинівський і Хотинський. Духовний письменник. БіографіяПоходив з шляхетської родини. Згодом його батько служив секретарем Катеринославської Духовної консисторії. Початкову освіту отримав в Катеринославській духовній семінарії. У 1844 році закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я. З 1844 по 1850 рік був особистим секретарем дипломата і теолога Олександра Стурдзи. В його будинку в Одесі спілкувався з багатьма відомими діячами літератури, мистецтва і церкви[5]. Неодноразово зустрічався в Одесі з Миколою Гоголем, що приїжджав до Одеси[6]. З 1 листопада 1850 року — викладач Кишинівської семінарії. 18 травня 1858 року висвячений на священика і визначений законовчителем Одеського сирітського будинку. З 1861 року — викладач Одеської духовної семінарії. З 15 грудня 1864 року — інспектор Херсонської духовної семінарії. З 1868 року — законовчитель Одеського комерційного училища і Одеської 2-й прогімназії. 3 квітня 1876 возведений у сан протоієрея. 17 травня 1880 пострижений в чернецтво, а 25 травня зведений в сан архімандрита. 10 серпня 1880 хіротонізований в Одесі в єпископа Єлисаветградського, вікарія Херсонської єпархії. Одночасно стає настоятелем Одеського Успенського чоловічого монастиря. З 6 серпня 1883 року — єпископ Туркестанський і Ташкентський. Мужньо переніс землетрус 1887 року, відспівав його жертв, відновив зруйновані храми. З 21 листопада 1892 року — архієпископ Кишинівський і Хотинський. 26 січня 1898 році звільнений на покій через похилий вік в Ізмаїльський архієрейський будинок Кишинівської єпархії. З 1901 року проживав у приватному будинку в Ізмаїлі. Літературних і церковно-історичних праць не залишав до глибокої старості. Помер 10 (22) березня 1910 року. Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
