Нектарій І Єрусалимський

Нектарій І Єрусалимський
Народився1602[1] Редагувати інформацію у Вікіданих або 1605[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Крит, Венеційська республіка
Помер1676[1] Редагувати інформацію у Вікіданих або 1685[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Яффа, Тель-Авів-Яфо, Османська імперія
Діяльністьсвященник, священнослужитель
Знання мовновогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПатріарх Єрусалимський Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих

Нектарій (в миру Ніколаос Пелопідіс, 1602—14 липня 1676) [3] — патріарх Єрусалима з 1661 по 1669 роки.

Біографічні дані

Він народився в Венерато в провінції Теменос на Криті в 1602 (або 1605[4]) р., а його батько був родом із Пелопоннесу[4]. Навчався в Ханьї поруч із Мелетіосом Макрісом, учителем синайської школи. Навчався в Синайському монастирі, де постригся в ченці й прийняв ім’я Нектарій. У віці 35 років він навчався в Афінах біля неоаристотеліанця Теофіла Корідалея і таким чином став одним із найосвіченіших священнослужителів XVII століття[4].

У 1660 році, повернувшись з Константинополя до Синайського монастиря, він був обраний ігуменом монастиря. А по дорозі в Єрусалим на висвячення[4], йому повідомили, що він був обраний Патріархом на засіданні Синоду в Константинополі 25 січня 1661 р., на якому також розглядалося питання про кваліфікацію Патріарха Єрусалимського./[4]

Він був інтронізований у квітні 1661 року. Його описують як більш теоретичну людину, тому його правою рукою в управлінні Єрусалимською церквою був архідиякон, а пізніше його наступник Досифей[5]. Через рік після обрання, за звичаєм того часу, він розпочав гастролі зі збору коштів. Він поїхав до Молдавії та Угорщини, повернувшись до свого місця в 1665 році з чудовими сумами та цінними реліквіями для церкви Воскресіння: дорогоцінним хрестом у людський зріст, футляром для священного дерева, футлярами для святих мощей і святих посудин[5]. Потім він захищав права Патріархату від іноземців (переважно латинян)[4].

У 1668 році він попросив звільнити його від своїх обов'язків у зв'язку з похилом віку[4], а 23 січня 1669 року архієпископ Кесарії Досифей був обраний його наступником Синодом, який збирався в Константинопольському Гробі Господнього під його президентством[4]. Сам він залишився в Єрусалимі, навіть брав участь у Єрусалимському синоді 1672 року.

Помер 14 липня 1676 року.

Його праці

Нектарій написав твір проти папського Протея, в якому зібрав те, що час від часу писали письменники Східної Церкви, щоб це спростувати. Його опублікував у 1682 році в Яссах його наступник Досифей.

Завдяки зусиллям Нектарія в 1662 році в Нідерландах грецькою мовою було видано Expositio fidei, відоме як «Православне сповідання» Петра Могіласа, опис православ’я у формі запитань і відповідей, затверджених східними патріархами в 1643 році.

Посилання

  1. ↑ а б в opac.vatlib.it
  2. ↑ а б в datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  3. ↑ Νεκτάριος, Πατριάρχης Ιεροσολύμων, Θρησκευτική και Ηθική Εγκυκλοπαίδεια, τόμος 09, σελ. 396-397, Εκδ. Μαρτίνος Αθαν., Αθήνα 1966
  4. ↑ а б в г д е ж и Αθηνών Χρυσόστομος, 1900.
  5. ↑ а б Πατριάρχης Ιεροσολύμων Παΐσιος (1645 – 1660). Процитовано 15 Μαΐου 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

Бібліографія

  • Μανούσακας Μ. Ι., Η Επιτομή της Ιεροκοσμικής Ιστορίας του Νεκταρίου Ιεροσολύμων και αι πηγαί αυτής, Κρητικά Χρονικά, τομ.1 (1947),σελ. 291-332
  • Άννα Καραμανίδου , Νεκταρίου Πατριάρχου Ιεροσολύμων Ομιλιάριον, εκδ. Μέθεξις 2015 [Μονογραφία]