Максим III Єрусалимський

Максим III Єрусалимський
Помер350 Редагувати інформацію у Вікіданих
Єрусалим
Діяльністьпресвітер
ПосадаЮдейсько-християнський єпископ Єрусалимуd Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Максимій.

Святий Максимій Єрусалимський (Максимій III Єрусалимський) був ранньохристиянським святим і єпископом Єрусалиму приблизно з 333 року нашої ери до своєї смерті в 347 році нашої ери. Він був третім єпископом Єрусалиму на ім'я Максимій, двоє інших мали цей сан у другій половині 2-го століття.[1]

Під час одного з переслідувань своєї епохи він був підданий тортурам за свою християнську віру, і тому став відомим як сповідник, хоча сучасні джерела розходяться щодо того, чи сталося це за часів правління Галерія Максиміана чи за правління співімператорів Діоклетіана та Максиміана. Він був священиком в Єрусалимі, і Созомен каже, що він був настільки популярний серед людей за гарний характер і за те, що був сповідником, що коли святий Макарій намагався призначити його єпископом Лідди (також відомого як Діосполіс), населення наполягало на його збереженні в Єрусалимі. Після смерті Макарія Максим став єпископом Єрусалиму, був присутній у 335 році на першому Тирському соборі й підписав засудження Афанасія. Під час повернення Афанасія з вигнання, близько 346 року, Максимій скликав в Єрусалимі синод із шістнадцяти палестинських єпископів, які привітали Афанасія. Сократ Схоластик записав, що Максимій «відновив причастя і сан» Афанасію, Афанасій отримав підтримку проти аріан, а Максимій просував бажання єпископів Єрусалиму, щоб їхній престол був рівним за статусом митрополичому престолу Кесарії, бажання пізніше досягнуте в 451 рік нашої ери.[1][2][3][4][5]

На посаді єпископа Єрусалиму Максимійа змінив святий Кирило, хоча процес цей неясний. Созомен і Сократ кажуть, що Максимій був скинутий на користь Кирила Акакієм Кесарійським і Патрофілом Скіфополіським, обома аріанами. Натомість Єронім каже, що передбачуваним наступником Максимійа був Іраклій, якого Максимій назвав на смертному ложі, але що Акакій і Кирило скинули Іраклія і зробили Кирила єпископом. Руфін (CH, 10.24) лише згадує, що свячення було якимось невизначеним чином «нерегулярним». Незалежно від того, як відбулася престолонаслідування, Кирило та Акакій стануть запеклими ворогами протягом наступних кількох років, розходячись як у суперечці аріанів, так і з точки зору пріоритету та прав кожного престолу.[1][6][7]

Римо-католицька церква відзначає його свято 5 травня[8], а Ортодоксальна церква локально 9 травня. Вікіпедія Східної Православної Літургіки також зазначає про його Універсал і, отже, головне свято як 26 серпня.

Посилання

  1. ↑ а б в McClintock, John; Strong, James (1891). Cyclopaedia of Biblical, Theological, and Ecclesiastical Literature. Т. 5. Harper & brothers. с. 919. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2009.
  2. ↑ Farmer, David Hugh; Burns, Paul (1996). Butler's Lives of the Saints: New Full Edition. Continuum International Publishing Group. с. 29. ISBN 978-0-86012-254-8. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2009.
  3. ↑ Wirgman, A. Theodore (2008). The Constitutional Authority of Bishops in the Catholic Church: Illustrated by the History and Canon Law of the Undivided Church from the Apostolic Age to the Council of Chalcedon, A.D. 451. Fisher Press. с. 219. ISBN 978-1-4097-0111-8. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2009.
  4. ↑ Bright, William (1903). The Age of the Fathers: Being Chapters in the History of the Church During the Fourth and Fifth Centuries. Longmans, Green. с. 199. ISBN 0-7905-4492-X. Процитовано 10 квітня 2009. Maximus of Jerusalem.
  5. ↑ Father Ryder and Dr. Littledale. The Church Quarterly Review. London. XII (VVIV): 551. 1881. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2009.
  6. ↑ Hanson, Richard Patrick Crosland (2005). The Search for the Christian Doctrine of God: The Arian Controversy 318-381 AD. Continuum. с. 399—400. ISBN 978-0-567-03092-4. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2009.
  7. ↑ Yarnold, Edward (2000). Cyril of Jerusalem. Routledge. с. 4. ISBN 978-0-415-19903-2. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2009.
  8. ↑ Saint of the day. Saint Patrick Catholic Church, Washington D.C. Архів оригіналу за 8 квітня 2011. Процитовано 4 квітня 2011.