uk %D0%9D%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0

Некрополь Миколаєва
Некрополь Миколаєва
	Церква всіх святих Церква всіх святих
Інформація про цвинтар
	46°58′01″ пн. ш. 32°02′02″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Миколаїв; Миколаїв
Відкрито	1795 (вперше згадано:1795 )
Тип	закрите
Охоронний статус	пам'ятка історії місцевого значення України
Склад	церква Всіх Святих
Площа	32,7 гектар
Кількість поховань	350—400 тис.
	Адреса: м. Миколаїв, вулиця Степова, 35
	Некрополь Миколаєва Некрополь Миколаєва (Миколаївська область)
	Некрополь Миколаєва у Вікісховищі

Миколаївський некрополь (старий цвинтар, старе кладовище) — цвинтар, розташований на околиці Миколаєва на березі річки Інгул.

Частини некрополя

Цвинтрар розташований за адресою вулиця Степова, 35. Церква — двопрестольна: в ім'я всіх святих і в ім'я святого апостола Іоанна Богослова.

Некрополь складається з кількох частин. Найбільша частина — православна ділянка цвинтаря, на якій ховали також католиків та протестантів. На північ від нього розташоване старообрядницька, а на півдні — єврейська, караїмська та магометанська ділянки. У 1969 році на території некрополя був відкритий воїнський меморіал радянських воїнів.

Історія

Миколаївський некрополь вперше згадується в кінці XVIII століття, карта 1795 року має мітку про міське кладовище.^[1]

Церкву всіх святих на цвинтарі споруджено у 1807—1808 роках. 1858 року на кошти колишнього церковного старости купця I гільдії К. Н. Соболєва була перебудована та розширена.

1876 року обнесено чавунною огорожею стараннями купця I гільдії та громадського діяча І. П. Бартенєва і за сприяння колишнього головного командира Чорноморського флоту та портів генерал-ад'ютанта Миколи Аркаса. У тому ж році на кошти Аркаса у церковній огорожі була споруджена двоповерхова каплиця для відспівування покійних.

У радянський час виникла хибна практика — у старовинних могилах хоронили новоспочилих. Пам'ятник залишали старий, на нього кріпили дошку з новим іменем.

14.01.1972 року Миколаївський міськвиконком ухвалив рішення № 57 про закриття кладовища. Представники радянської влади планували перетворити його територію у сквер. З кладовища зняли охорону. Віттоді головною загрозою для існування некрополя є вандалізм, осквернення могил та їх розграбування. Безкарно вивозились на продаж надгробні пам'ятники та металеві огорожі. До 1917 року прикрашало близько 500 статуй у вигляді янголів, на початку 90-х років XX століття їх вже було 312, а зараз залишилося тільки 22.

Поховані

Головна категорія: Поховані на Миколаївському некрополі

Докладніше: Список похованих на Миколаївському некрополі

У некрополі Миколаєва поховано багато відомих та заслужених осіб, зокрема, науковці, які увійшли до енциклопедій світу, 33 адмірали російського флоту.^[2]

За оцінками старшого наукового співробітника Миколаївського обласного краєзнавчого музею, організатора товариства «Кронос» Т. М. Губської тут покояться орієнтовно 350—400 тис. чоловік.

Серед похованих:

Аркас Захарій Андрійович (1793–1866) — генерал-лейтенант, археолог, історик
Аркас Микола Андрійович (1816—1881) — генерал-ад'ютант, адмірал, Головний командир Чорноморського флоту і портів і військовий губернатор Миколаєва
Аркас Микола Миколайович (старший) (1853—1909) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик
Афонін Матвій Іванович (1739—1810) — російський ботанік, перший російський професор натуральної історії
Богданович Петро Григорович (1763—1834) — дійсний статський радник, член контори Головного командира Чорноморського флоту, учасник російсько-турецьких воєн, заступник командира Полтавського полку, тесть М. А. Аркаса, дід М. М. Аркаса (старшого)
Большаков Сергій Петрович (1918—1960) — Герой Радянського Союзу
Йоганн Християн Даль (1764—1821) — головний лікар Чорноморського флоту і портів, статський радник. Батько В. І. Даля
Даль Карл Іванович (бл. 1803—1828) — лейтенант російського флоту, астроном, брат В. І. Даля
Захар'їн Петро Михайлович (1744—1799) — російський письменник, поет
Казарський Олександр Іванович (1798—1833) — російський військовий моряк, герой російсько-турецької війни 1828—1829 років, капітан I рангу
Каразін Василь Назарович (1773—1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету
Карпенко Іван Трофимович (1916—1970) — Герой Радянського Союзу
Ліванов Михайло Григорович (1751 — бл. 1800) — професор землеробства
Пантусов Микола Миколайович (1849—1909) — сходознавець широкого профілю, археолог, історик, лінгвіст, нумізмат, етнограф
Полещиков Микола Іванович (1910—1944) — Герой Радянського Союзу
Рюмін Володимир Володимирович (1874—1937) — інженер, педагог, літератор
Стоянов Дмитро Георгійович (1868—1918) — миколаївський священник, депутат IV Державної думи від Херсонської губернії
Фалєєв Михайло Леонтійович (1730—1792) — купець, містобудівник, перший громадянин міста Миколаєва

Примітки

↑ «Николаевский некрополь» — царство мертвых, находящееся под угрозой уничтожения // Nikolaev-City. 22.03.2015 [Архівовано 2016-10-20 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Павленко, Ірина (23.01.2017). Чого варто боятися відвідувачам, а також похованим Миколаївського некрополя, або що таке перепоховання по-миколаївськи? (Інструкція від Тетяни Губської). Миколаївська правда. Процитовано 10.05.2017. {{cite web}}: символ зміни рядка в |назва= на позиції 120 (довідка)

Література

Т. Н. Губская. Город мраморных ангелов: Очерки. — Николаев: Издательство Ирины Гудым, 2012. — 376 с.: илл. ISBN 978-617-576-021-5

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Некрополь Миколаєва

[1] «Николаевский некрополь» — царство мертвых, находящееся под угрозой уничтожения // Nikolaev-City. 22.03.2015 [Архівовано 2016-10-20 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] Павленко, Ірина (23.01.2017). Чого варто боятися відвідувачам, а також похованим Миколаївського некрополя, або що таке перепоховання по-миколаївськи? (Інструкція від Тетяни Губської). Миколаївська правда. Процитовано 10.05.2017. {{cite web}}: символ зміни рядка в |назва= на позиції 120 (довідка)

[1]

[2]