Село вперше згадується під 1363 роком у грамоті Негрибського священика Якова про передачу своєї землі на потреби Миколаївської церкви у Перемишлі.[2][3] Також село згадується у 1389 році, у документі короля Владислава Ягайла про надання магдебурзького права Перемишлю. Село входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської земліРуського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[6]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців грабували і вбивали польське військо і банди поляків, а 69 осіб[7] у 1947 р. задля етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[8].
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.