Кіньківці
Кіньківці (пол. Kuńkowce) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 632 особи (2011[1]). РозташуванняСело розташоване за 5 км на північний захід від Перемишля та 58 км на південний схід від Ряшева. ІсторіяСело згадується в документі 1469 р. За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 6 ланів оброблюваної землі, млин, 2 загородники і 3 коморники убогих.[2] У 1880 р. Кіньківці належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 206 жителів і 17 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком кільканадцяти римо-католиків),[3] у 1890 р. було 223 мешканці (194 греко-католики, 17 римо-католиків і 12 юдеїв) У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 200 українців, 280 поляків, 200 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв[4]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, зокрема 4 грудня 1945 р. кілька родин виїхало зі станції в Перемишлі. Решту українців з 28 квітня до 10 травня 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» 72 українця з села було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5] (в селі залишено 360 поляків). У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
ЦеркваУ 1846 р. українці збудували муровану греко-католицьку церкву Успення Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Див. також
ПриміткиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіньківці
|