Наєв Сергій Іванович
Сергі́й Іва́нович На́єв (30 квітня 1970, Могилів-Подільський, Вінницька область, УРСР) — український військовик, генерал-лейтенант. Герой України (2022).[1] З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну — командувач Сил оборони України[2] (24 лютого 2022) (сукупності оперативних угруповань силових структур та добровольчих формувань, які беруть безпосередню участь у бойових діях). У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ.[3] ЖиттєписНародився 30 квітня 1970 року[4] у місті Могилів-Подільський Вінницької області.[5] З 1987 по 1991 рік навчався у Московському вищому загальновійськовому командному училищі.[5] В 1991—1993 роках проходив службу на посаді командира мотострілецького взводу в одному зі з'єднань Західної групи військ НДР, після чого прибув в Україну.[6][7] У Збройних силах України — з травня 1993 року. В 1990-х і на початку 2000-х служив на різних посадах у Західному та Південному оперативних командуваннях.[5] У складі 7-го механізованого полку 24-ї механізованої дивізії командував взводом, потім розвідувальною ротою, а згодом — батальйоном.[8] Був командиром 820-го механізованого полку 128-ї дивізії.[8] На початку 2000-х був командиром 28-ї окремої механізованої бригади.[4] У 2006—2007 роках був слухачем факультету підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. Як кращий випускник нагороджений відзнакою — Мечем Королеви Великої Британії, яку отримав з рук посла цієї держави в Україні.[5] З 2007 до початку 2014 року обіймав різні керівні посади в 13-му армійському корпусі Сухопутних військ Збройних Сил України. Російсько-українська війнаУ 2014 році був керівником сектора «Б» під час боїв за Донецький аеропорт. Станом на початок 2015 року — начальник штабу оперативного командування «Південь».[9] З 2015 по 2017 роки був командувачем оперативного командування «Схід».[10] У званні генерал-лейтенанта в кінці 2017 — на початку 2018 обіймав посаду начальника штабу — першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України. 7 березня 2018 року начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко представив Сергія Наєва як новопризначеного заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України. У ході російського вторгнення в Україну 2022 року безпосередньо під керівництвом генерал-лейтенанта Сергія Наєва сплановано й організовано застосування Збройних Сил України та інших сил оборони на Південному напрямку. Він організував і постійно здійснює фахове командування діями підлеглого особового складу й частинами, переданими в оперативне підпорядкування, на найбільш важливих напрямках.[11] Під його безпосереднім керівництвом було втілено п'ять стратегічних операцій ЗСУ у війні з Росією: 1) Оперативне розгортання військ перед вторгненням; 2) Готовність армії під час вторгнення; 3) Збереження контролю над Чорним морем; 4) Збереження найбільш боєздатної частини війська; 5) Зроблена підготовка деокупації Харківської області.[12][13] За ініціативою Наєва також були створені мобільні вогневі групи протиповітряної оборони.[14] Командувач об'єднаних сил ЗСУЗ 16 березня 2018 до 6 травня 2019 — командувач Об'єднаних сил, був заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.[15] 6 травня 2019 року указом президента звільнений зі займаної посади.[16] 27 березня 2020 року — командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України.[17] 11 лютого 2024 року Сергій Наєв був звільнений з посади Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України.[18] 13 лютого 2025 року Сергій Наєв повідомив, що прибув на нове місце виконання бойових завдань. Напередодні стало відомо, що він отримав бойове розпорядження відбути на посаду командира тактичної групи Велика Новосілка після інтерв'ю УП, в якому розповідав про неналежну підготовку країни до вторгнення.[19][20] Станом на квітень 2025 — командир тактичної групи «Вугледар» ОТУ «Донецьк».[21] 21 червня 2025 року Сергій Наєв повідомив, що на підставі розпорядження Генерального штабу залишив посаду командира тактичної групи «Вугледар».[22] Кримінальні переслідування з боку РосіїСлідчий комітет РФ порушив щодо Наєва кримінальну справу за так звані «злочинні накази», які призвели до загибелі людей на Донбасі.[23] РодинаОдружений, виховує двох синів та доньку.[4] Згідно з відкритими даними в деклараціях, дружина Наєва Наталія Михайлівна — старша медична сестра променевого відділення військової частини в м. Дніпро.[24] Сини — Дмитро та Владислав, дочка — Євгенія.[25] Близькі родичі в окупованому Криму2018 року, після призначення командувачем ООШ, «24 канал» та видання «Депо» написали, що батько Наєва Іван Костянтинович, 1938 р.н., та брат Наєв Максим Іванович, 1975 р.н., мешкали в тимчасово окупованому Росією Криму в Сімферополі. Брат працював у регіональному підрозділі Пенсійного фонду Росії. Також повідомлено, що Максим народився в місті Потсдамі (НДР) у родині військовослужбовця, який проходив військову службу у Групі радянських військ у Німеччині.[26][27][28] 20 березня 2018 року в інтерв'ю Наєв підтвердив, що в Криму проживає його молодший брат. Після смерті батька 2013 року брат Максим продав батькову квартиру та визначену суму спадку переказав Сергієві, про що зазначено в електронній декларації. Наєв підтвердив, що він народився в Могилеві-Подільському на Вінниччині та що підтримує родинні зв'язки з братом у Криму. Він наголосив, що не допускає можливості шантажу з боку російської влади.[29][30] Військові звання
Нагороди
Див. такожПримітки
Джерела
Матеріали
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
