Наумов Микола Григорович

	Микола Наумов
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Григорович Наумов
Народження	25 листопада (8 грудня) 1909
	Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	21 лютого 1996 (86 років)
	Донецьк, Україна
Громадянство	СРСР → Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Григорович Наумов (25 листопада (8 грудня) 1909, Юзівка, Російська імперія — 21 лютого 1996, Донецьк, Україна) — український радянський футболіст, по завершенні кар'єри — футбольний тренер та арбітр. Перший головний тренер та капітан в історії «Шахтаря» (Донецьк)^[1].

Ігрова кар'єра

У 1927 році розпочав футбольну кар'єру в команді копальні «Будьонівська».

У 1930 році став футболістом «Динамо» (Сталіно). У 1935 році переїхав до дніпропетровського «Динамо».

У 1936 році його запросили до новоствореної команди майстрів «Стахановця» (Сталіно), де він став граючим тренером і закінчив футбольну кар'єру в 1941 році. У вищому дивізіоні СРСР провів 24 матчі, забив 1 гол

Тренерська кар'єра

На початку 1936 року він очолив «Стахановець». У 1937 році команда стала бронзовим призером Групи «В» чемпіонату СРСР і після реорганізації системи ліги на наступний сезон потрапила одразу у Групу «А», вищий дивізіон країни. Після цього на початку 1938 року посаду головного тренера обійняв Василь Борисенко, який закінчив Московське тренувальне училище, а Наумов залишився в тренерському складі на посаді помічника^[2].

Після початку радянсько-німецької війни його призвали до Червоної армії. По закінченні війни він повернувся в клуб, який змінив ім'я на «Шахтар». У 1946 році разом з Адамом Бемом та Олексієм Костилєвим він очолив «Шахтар», а потім до 1949 року входив до тренерського штабу «Шахтаря».^[3]

У 1960 році він знову ненадовго повернувся до донецького клубу, працюючи асистентом, після чого протягом багатьох років тренував дітей у місцевому спортивному товаристві «Трудові резерви»^[1].

Він також працював лінійним суддею на матчах вищого дивізіону СРСР.

21 лютого 1996 року помер у Донецьку у віці 86 років.