Нама
На́ма (Khoekhoegowap, раніша мала назву готтентотська мова) — діалектний континуум, поширений на території Намібії (регіони Еронго, Кунене, Очосондьюпа), а також Ботсвани (округи Ганзі та Кгалагаді) та Південно-Африканської Республіки (Північна Капська провінція)[1]. Зазвичай розглядається як єдина мова, будучи в такому випадку найбільшою в макросім'ї. Діалектами нама говорять представники таких народів, як нама (namaqua), дамара, хайл'ом (Haiǁom), а також інші нечисленні етнічні групи, наприклад, ч'хомані (ǂKhomani)[2] Нама — національна мова Намібії. Нею видаються книжки (літературна нама), використовують в адміністрації, запропонована як шкільний предмет. У Намібії і ПАР деякі радіостанції ведуть радіомовлення нама. Викладається в Університеті Намібії (Віндхук), в ПАР може бути мовою другої освіти. Багато тих, хто розмовляє мовою нама, є носіями двох і більше мов: в Намібії і ПАР як додаткові мови спілкування використовуються африкаанс і англійська, у Ботсвані — сетсвана та англійська. ПисемністьМова нама користується латиницею[3]. Голосні та дифтонги
Неклацаючі приголосні
Клацаючі приголосні
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia