Існують різні погляди на значущість та вплив гасла. Французькі та іноземні політики помітили статтю Деа та схожі твори. Це спричинило заяви для преси прем'єр-міністра Едуара Даладьє та міністра закордонних справ Жоржа Бонне, який зазначив, що цю думку не поділяють ні більшість французів, ні французька влада[7].
Генрі Кіссінджер приписав гаслу деморалізацію французів[8], багато сучасних польських джерел вважають, що це була панівна думка серед союзників[9][10][11]; проте інші історики, зокрема Девід Гордон, стверджують, що така позиція не була поширеною, хоча й підтримувалася окремими політичними групами[12][13][6].
Після захоплення Франції Деа став колаборантом, мав посаду в маріонетковому уряді й навіть шукав у Німеччині підтримку своєї фашистської партії, радикальнішої за режим Віші[11][14].
Дуже негативно гасло сприйняли у Польщі[15], воно ввійшло в польську мову (umierać za Gdańsk) як опис аргументу, який не варто захищати[16]. Фраза досі використовується у польській[17] і не тільки[18] пресі. Ще в 1939 цю фразу охоче сприйняла нацистська пропаганда та використовувала у передачах французькою мовою під час Дивної війни[19]. Українською гасло часто згадували перед та під час російського вторгнення в Україну[3][20][21].
