Міщук Катерина Василівна

Міщук Катерина Василівна
Народилася	26 жовтня 1982(1982-10-26) (42 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	поетеса
Членство	Національна спілка письменників України

Катерина Василівна Міщук (*26 жовтня 1982, Київ) – українська поетеса, художня редакторка, ілюстраторка, художниця, дизайнерка у видавництві "Юніверс" та у дитячому пригодницькому журналі "Крилаті"[1]. Членкиня НСПУ (з 2006).[2]

Життєпис

Народилась 26 жовтня 1982 року в м. Києві, але більшість свого життя прожила в с. Требухів Броварського району Київської області.

У дитинстві захоплювалась астрономією, фізикою, медициною. Дуже любила читати. Перечитала багато книжок: починаючи від казок і закінчуючи науковою літературою. Також, любила грати на піаніно та сопілці, складати музичні композиції, малювати, писати вірші, казки та повісті. Поки не вміла писати, створювала безмовні комікси; коли ж навчилась – створювала маленькі книжечки, які сама й оформлювала. Перший дитячий вірш написала у три роки, який пам’ятає і досі.

У 2002 році закінчила Київський Державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука (зараз Київська Державна Академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука), факультет графічного дизайну.

Зараз працює художньою редакторкою, художницею і дизайнеркою у видавництві «Юніверс» та у дитячому пригодницькому журналі «Крилаті» (Видавнича Спілка ім. Ю. Липи, Спілка Української Молоді). Малює як для дорослих, так і для дітей.

У 2004 році увійшла до літературного об'єднання «Радосинь», яке очолює Дмитро Чередниченко.

Членкиня журі літературної премії Національної спілки письменників України в царині літератури для дітей імені Платона Воронька [3].

Письменницька діяльність

Пише виключно українською мовою у жанрі поезії та прози для різних вікових категорій, а також публіцистику. Цікавиться перекладацькою діяльністю (литовська та німецька мови).

Твори Катерини Василівни публікували в часописі «Радосинь», дитячих антологіях «Сонячна Мальвія», «Сонячна Мальвія–2», альманахах «Радосинь–20», «Потойбіч паузи», газетах «Літературна Україна», «Слово Просвіти», «Сільський час», «Нове життя», «Наша віра», журналі «Київ». [4]

• Дощ у глечику (2004);
• Затемнення соняшника (2005)[5];
• Зимописи (2008). Видана в рамках програми «Гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів».

До друку готується ще одна поетична книжка – «Предтеча дощу».

Переважно, це філософська поезія, головними дійовими особами якої є як антропоморфні одиниці природи, так і людина. Людина-головний герой – це образ збірний, узагальнений, неконкретний. Він є головним носієм інформації та емоцій до читача.

Художня діяльність

Працює в різних техніках і стилях: аквареллю, гуашшю, олією, створює графічні роботи (частіше в стилі монохромного пуантилізму), комп’ютерна графіка, дизайн, верстка різних видань.

Проілюструвала і оформила як художниця біля чотирьох сотень видань^[джерело?].

Відзнаки

• Літературна премія імені Василя Симоненка (2006);[6]
• Стипендіатка Київського міського голови (2008);
• Грант Президента України (2008);
• Лауреатка Міжнародної літературної Україно-Німецької премії імені Олеся Гончара (2011);
• Лауреатка літературної премії «Золотий тризуб» (2012)[7];
• Лауреатка премії літературного об’єднання «Радосинь» (2018).

Родина

Мати – Міщук Антоніна Іванівна, солістка хору Національної радіокомпанії України ім. Платона Майбороди.

Батько – Міщук Василь Григорович, актор Київського театру оперети (зараз працює у КОДА (управління культури)).

Чоловік – Доніч Іван Костянтинович (у літературі Донич) — художник, письменник, музикант, мистецтвознавець, педагог, автор одинадцяти книжок.

Донька – Доніч Ярослава Іванівна, 6 років, любить малювати, читати, вивчає німецьку та англійську мови.

Примітки

1. Security Verification | LinkedIn. www.linkedin.com. Процитовано 12 березня 2020.
2. Kateryna Mishchuk. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 березня 2020.
3. Відбулося чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України. НСПУ. 23 грудня 2023.
4. Міщук Катерина Василівна | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
5. Катерина МІЩУК: «МЕТЕЛИК НА СІНІ, ВИШИТИЙ ЛІТОМ» – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
6. Міщук Катерина. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.
7. Krylati. www.krylati.org. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 12 березня 2020.