Мішин Віктор Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мішин.
Мішин Віктор Максимович
Народився14 травня 1943(1943-05-14)
Москва, СРСР
Помер12 серпня 2024(2024-08-12) (81 рік)
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС і Громадська палата РФ першого складу (2006-2008)d
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «Знак Пошани» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»

Віктор Максимович Мішин (14 травня 1943(19430514), Москва — 12 серпня 2024(20240812), Москва, Російська Федерація) — радянський і російський державний і громадський діяч, 1-й секретар ЦК ВЛКСМ. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках. Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (у 1979—1989 роках).

Біографія

Народився в родині будівельника. Член комсомолу з 1957 року. У 1960 році закінчив індустріальний технікум. У 1960—1967 роках — майстер на заводі залізобетонних виробів № 22.

У 1967 році закінчив Московський інженерно-будівельний інститут імені Куйбишева за спеціальністю інженер-будівельник.

Член КПРС у 1967—1991 роках.

У 1967—1968 роках — інженер, старший інженер науково-дослідного сектору Московського інженерно-будівельного інституту.

У 1968—1969 роках — 2-й секретар Москворецького районного комітету ВЛКСМ міста Москви. У 1969—1971 роках — 1-й секретар Совєтського районного комітету ВЛКСМ міста Москви.

У 1971—1973 роках — секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.

У 1973—1976 роках — завідувач відділу робітничої молоді ЦК ВЛКСМ.

У 1976—1978 роках — 1-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.

У квітні 1978 — грудні 1982 року — секретар ЦК ВЛКСМ.

У грудні 1982 — липні 1986 року — 1-й секретар ЦК ВЛКСМ.

У липні 1986 — січні 1991 року — секретар ВЦРПС.

У січні — серпні 1991 року — 1-й заступник керуючого справами ЦК КПРС.

У 1991—1994 роках — заступник генерального директора державного консорціуму «Еко-пром». У 1994—1995 роках — генеральний директор спільного підприємства «Олімпійська лотерея». У 1995—1996 роках — віце-президент Міжнародного фонду економічних і соціальних реформ «Реформа». З 1996 року — голова правління Комерційного банку «Крокус-банк» у Москві.

У березні 1995 року створив громадське об'єднання «Мое Отечество» — лівоцентристську помірно-опозиційну організацію, голова Координаційної ради об'єднання. 17 грудня 1995 року на виборах в Державну Думу «Мое Отечество» не подолало 5-процентний бар'єр, зібравши 496 276 голосів (0,72 %). У 1996 році об'єднання припинило активну політичну діяльність, формально не розпускаючись. У 1998—1999 роках — один з організаторів створення руху «Отечество», керівник апарату, секретар політради руху «Отечество». У 2006—2008 роках — член Громадської палати Російської Федерації.

Нагороди

Посилання