Мірмекофілія

Мірмекофільні попелиці Panaphis juglandis^[it] і мурахи

Мірмекофільний цукровий жук Cerapterus pilipennis

Мірмекофілія (від дав.-гр. μύρμηξ — «мураха» і φιλία — дружба, любов) — проживання разом з мурахами в одному гнізді або поруч з ними. Мірмекофіли — організми, що живуть в асоціації з мурахами і протягом певного часу (тимчасово або постійно) залежні від них[1].

Опис

Одним з перших і найвизначніших дослідників мірмекофілів був австрійський ентомолог і чернець-єзуїт Еріх Васманн (1859—1931). 1894 року він зареєстрував перші 1177 «гостей» мурах. У мурашниках разом з мурахами живуть сотні видів організмів, які отримують ту чи іншу користь від господарів. Мірмекофільний спосіб життя ведуть представники не менше 95 родин членистоногих (без комах), зокрема кілька ракоподібних-ізопод, псевдоскорпіонів, павуків, кліщів, багатоніжок і близько 100 родин комах. Багато мірмекофілів серед попелиць, жуків родин Pselaphidae, Staphylinidae, Paussidae, Ptiliidae, Cholevidae. Мірмекофіли відомі в 35 родинах твердокрилих, але про 15 з них немає ніяких біологічних даних, крім того, що вони були зібрані в гніздах мурашок або поруч[2].

Серед мірмекофілів багато спеціалізованих форм, які ніде більше не зустрічаються, крім як у гніздах у мурашок. Прикладами є жук ломехуза (Lomechusa strumosa), Atemeles, мурашині цвіркуни Myrmecophilidae, попелиці, гусениці метеликів-синявців[3][4][5]. Серед метеликів є як зовсім не шкідливі мірмекофіли, так і хижаки[6][7][8].

Мурашка і гусениця Lycaenidae

Виявлено десятки спеціалізованих родів і видів жуків (Staphylinidae: Dorylogaster, Dorylomimus, Doryloxenus, Ecitonides, Ecitopora), які біжать разом з колонами мурашок-кочівників[9][10][11].

Деякі види павуків (Myrmarachne plataleoides, Salticidae), що мешкають на деревах, мімікрують під мурашок-кравців роду Oecophylla[12].

Асоціація з мурахами відзначена у двокрилих комах (Diptera), наприклад, серед багатьох видів роду Phoridae, у деяких мух-дзюрчалок (Syrphidae) з підродини Microdontinae[13], а також у довговусих з родин комарі (Culicidae), мокреці (Ceratopogonidae), галиці (Cecidomyiidae) і ґрунтові комарики (Sciaridae), метелівкові (Psychodidae, Trichomyia myrmecophila)[14].

Трофобіоз

Найвідомішим прикладом мірмекофілії є взаємовигідні відносини мурах і попелиць (Aphidoidea), червців, щитівок та інших рівнокрилих сисних комах (Homoptera або Sternorrhyncha і Auchenorrhyncha). Падь, що виділяється попелицями та червецями, є дуже ласою поживою для мурах. Вони буквально доять їх, захищають і допомагають під час поширення молодих особин. Цукор нектару є високоенергетичною їжею, яку збирають багато видів мурах[15], насамперед з високорозвинених підродин Dolichoderinae, Formicinae, Myrmicinae[16]. В деяких випадках попелиця виділяє падь у відповідь на дотики мурашки своїми антенами. Мурахи, в свою чергу, оберігають скупчення попелиці від хижаків і переміщують їх на найкращі рослини для годування. При переході на нове місце багато сімей беруть з собою попелиць, щоб забезпечити безперебійне джерело цукрів. Мурашки також збирають солодкі виділення борошнистих червців[17].

Галерея

• 
  Мурашки і попелиці
• 
  Мурашки-ткачі і попелиці
• 
  Мурашки і червці
• 
  Колонія борошнистих червців (Pseudococcidae) і мурашки
• 
  Мурашки Myrmica і попелиці
• 
  Мурашки Lasius і попелиці
• 
  Мурашки і попелиці на олеандрі
• 
  Самиця павука Myrmarachne
• 
  Мурашки-ткачі Oecophylla
• 
  Цвіркун Myrmecophila acervorum
• 
• 
  Мурашки і попелиці
• 
  Павук Myrmarachne plataleoides, що мімікрує під мурашку-ткача
• 
  Павук Myrmarachne plataleoides

Див. також

• Мурашки
• Мірмекологія
• Мірмекоморфія
• Мірмекохорія
• Мірмекофіти
• Мірмекофобія

Примітки

1. Daniel J.C. Kronauer, Naomi E. Pierce. Myrmecophiles. [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] — Current Biology. Volume 21, Issue 6, 22 March 2011, Pages R208-R209
2. Mynhardt, Glené. Declassifying Myrmecophily in the Coleoptera to Promote the Study of Ant-Beetle Symbioses // Psyche: A Journal of Entomology : журнал. — Cambridge Entomological Club & Hindawi Publishing Corporation, 2013. — No. 696401 (8 February). — P. 1—8. — ISSN 1687-7438. — DOI:10.1155/2013/696401. Архівовано з джерела 29 листопада 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
3. Pierce, Naomi E.; M.F. Braby; A. Heath; D.J. Lohman; J. Mathew; D.B. Rand; M.A. Travassos. The ecology and evolution of ant association in the Lycaenidae (Lepidoptera). [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Annual Review of Entomology, 47 (2002), pp. 733—771
4. Joseph Parker, David A. Grimaldi. 2014. Specialized Myrmecophily at the Ecological Dawn of Modern Ants. — Current Biology. Volume 24, Issue 20, p2428-2434, 20 October 2014
5. Thomas J.A., K. Schönrogge, G.W. Elmes Specializations and host associations of social parasites of ants [Архівовано 7 липня 2020 у Wayback Machine.]. — M.D.E. Fellowes, G.J. Holloway, J. Rolff (Eds.), Insect Evolutionary Ecology, CABI Publishing, Wallingford (2005), pp. 479—518
6. Fiedler, K. (1991) Systematics, evolutionary, and ecological implications of myrmecophily within the Lycaenidae (Insecta: Lepidoptera: Papilionoidea). Bonner Zoologische Monographien, 31, 5-210.
7. Hinton, H.E. (1951) Myrmecophilous Lycaenidae and other Lepidoptera — a summary. Proceedings of the South London Entomological & Natural History Society, 1949-50, 111—175.
8. Pierce, N.E. (1995) Predatory and parasitic Lepidoptera: carnivores living on plants. Journal of the Lepidopterists’ Society, 49 (4), 412—453.
9. Xiao-bin Song, Li-Zhen Li. Three new species of the myrmecophilous genus Doryloxenus from China (Coleoptera, Staphylinidae, Aleocharinae) // ZooKeys : журнал. — Sofia : Pensoft Publishers, 2010. — Vol. 456 (8 February). — P. 75–83. — ISSN 1313-2970. Архівовано з джерела 4 липня 2021. Процитовано 22 серпня 2020.
10. Jacobson H.R., Kistner D.H. (1975). A manual for the indication of the Pygostenini, the natural history of the myrmecophilous tribe Pygostenini. Sociobiology 1: 201—335.
11. Kistner D.H., Berghoff S.M., Maschwitz U. (2003). Myrmecophilous Staphylinidae (Coleoptera) associated with Dorylus (Dichthadia) laevigatus (Hymenoptera: Formicidae) in Malaysia with studies of their behavior. — Sociobiology 41(1): 209—266.
12. Cushing, P. E. Myrmecomorphy and myrmecophily in spiders: a review // Fla. Entomol. : журнал. — 1997. — Vol. 80, no. 2 (8 February). — P. 165—193. Архівовано з джерела 16 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2020.
13. Reemer, M. Review and Phylogenetic Evaluation of Associations between Microdontinae (Diptera: Syrphidae) and Ants (Hymenoptera: Formicidae) // Psyche. — 2013. — Т. Article ID 538316 (8 лютого). — С. 1-9. doi: 10.1155/2013/538316
14. Pereira T. P. L., F. Bravo, M.X. Araújo, D. Cordeiro, C. Chagas, J.H.C. Delabie. Moth fies (Diptera: Psychodidae) collected in colonies of the fre ant Solenopsis virulens (Smith) (Hymenoptera: Formicidae), with descripton of two new species // Sociobiology. — 2015. — Vol. 62(1) (8 February). — P. 18-22. Архівовано з джерела 20 червня 2015.
15. Styrsky J. D., Eubanks M. D. Ecological consequences of interactions between ants and honeydew-producing insects // Proc. Biol. Sci. : journal. — 2007. — Vol. 274, no. 1607 (1). — P. 151—164. — DOI:10.1098/rspb.2006.3701. — PMID 17148245 . Архівовано з джерела 16 червня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
16. Delabie, J. H. C. (2001). Trophobiosis Between Formicidae and Hemiptera (Sternorrhyncha and Auchenorrhyncha): an Overview. Neotropical Entomology 30(4):501-516 PDF [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
17. Jahn G. C., Beardsley J. W. Effects of Pheidole megacephala (Hymenoptera: Formicidae) on survival and dispersal of Dysmicoccus neobrevipes (Homoptera: Pseudococcidae) // Journal of Economic Entomology : journal. — 1996. — Vol. 89 (8 February). — P. 1124—1129.

Література

• Helava, J. V. T., H. F. Howden, et al. (1985). A review of the New World genera of the myrmecophilous and termitophilous subfamily Hetaeriinae (Coleoptera: Histeridae). Sociobiology 10: 127—386.
• D.H. Kistner. The social insects' bestiary, in: H.R. Hermann (Ed.), Social Insects, Vol. 3, Academic Press, New York (1982) pp. 1-244.
• Rettenmeyer, C. W. (1962). Arthropods associated with Neotropical army ants with a review of the behavior of these ants (Arthropoda; Formicidae: Dorylinae), Ph.D. dissert., University of Kansas, 658 p.
• B. Stadler and T. Dixon. (2008). Mutualism: Ants and their insect partners. Cambridge: Cambridge University Press, 2008.
• Резникова Ж. И., Новгородова Т. А. 1998. Роль индивидуального и социального опыта во взаимодействии муравьев с тлями-симбионтами // Доклады РАН. 1998. Т. 359, № 4. С. 572—574.

Посилання

• Мирмекофилы [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)