Мінливець малий

? Мінливець малий
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Членистоногі (Arthropoda) Клас: Комахи (Insecta) Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera) Родина: Сонцевики (Nymphalidae) Рід: Мінливець (Apatura) Вид: Мінливець малий
Біноміальна назва
Apatura ilia (Denis & Schiffermüller, 1775)[1]
Посилання
Вікісховище: Apatura ilia EOL: 165957 NCBI: 461127

Мінливець малий, мінливець Ілія[2] (Apatura ilia) — метелик з родини сонцевики (Nymphalidae), поширений у Європі та Азії, зокрема в Україні.

Опис

Розмах крил від 6,4 до 7 см. Крила зверху бурі із білими плямами, частина яких зібрані у поперечну стрічку, яка йде через переднє і заднє крило. У задній частині заднього крила наявне невелике рудувате вічко. Колір крил змінюється із бурого до синього і фіолетового залежно від кута зору, що пов'язано із особливим розташуванням лусок, звідси і назва «мінливець».

Для мінливця є характерним виражений статевий диморфізм. Самиці є лише трохи більшими за самців, мають більше коричневого відтінку та практично без синьо-фіолетового полиску зверху.

Спосіб життя

Імаго можна зустріти в лісах на галявинах, на степових ділянках, вздовж лісових доріг, у містах. Його улюблені місця — калюжі, тваринний послід, дерева, з яких витікає сік. Літає здебільшого у спекотні години. У прохолодну погоду метелики лишаються у своїх схованках. Імаго з'являються з початку червня до кінця липня, у південній частині ареалу розвивається друге покоління у сервпні-вересні.

Гусениці живляться листям декількох видів верб, тополь, осикою.

Поширення

Вид поширений у Євразії. В європі відомий всюди, окрім крайньої півночі та півдня. В Азії займає помірний пояс, а також субтропічний у Сіхідній Азії. В Україні живе всюди, окрім степової зони та Криму. Зустрічається в листяних і мішаних лісах.

Примітки

1. Apatura at funet. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 17 липня 2019.
2. Фауна України: охоронні категорії. Довідник [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.

Джерела

• Некрутенко Ю. П.; Чиколовець, В. В. (2005), Денні метелики України, Київ: Вид-во Раєвського, с. 145 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)