Мікеле Джузеппе Альбіні
Мікеле Джузеппе Альбіні (італ. Michele Giuseppe Albini, 20 вересня 1780, Вільфранш-сюр-Мер - 31 липня 1859, Споторно) - італійський адмірал та політик. БіографіяМікеле Джузеппе Альбіні народився 20 вересня 1780 року у місті Віллафранка поблизу Ніцци. У юному віці вступив на службу у військово-морські сили Сардинського королівства. Ніс службу на борту фрегата «Альчесте» брав участь в облозі Тулона у 1793 році. У 1794 році потрапив у полон, коли фрегат «Альчесте» був захоплений французами. У 1803 році отримав звання молодшого лейтенанта. У 1804 році командував шебекою «Вітторіо Емануеле» під час кампанії проти берберських корсарів. У 1808 році, командуючи кораблем «Бенвенуто» під час проведення картографічних досліджень Сардинії, захопив піратський корабель біля мису Бон. Пізніше, командуючи шебекою «Карлофорте», у 1810 році захопив французький піратський корабель, а у 1811 - два берберські торгові кораблі. У 1812 році отримав звання лейтенанта, у 1815 році - старшого лейтенанта і незабаром капітана III рангу Отримавши звання капітана II рангу, командував корветом «Аурора». У 1830 році діяв у водах поблизу Тунісу. У 1832 році командував фрегатом «Коммерчо ді Дженова», протягом 1839-1840 років - фрегатом «Реджина». У 1838 році отримав звання контрадмірала. У 1848 році призначений сенатором Сардинського королівства. З початком Першої війни за незалежність Італії командував ескадрою, яка вирушила в Адріатичне море для допомоги Венеції. Після поразки у битві під Новарою евакуював загони п'ємонтців з Венеції. У 1850 році отримав звання віцеадмірала та титул графа. Ніс службу у Генеральному штабі флоту. У 1858 році був обраний президентом Італійського географічного товариства. Помер 31 липня 1859 у Споторно. Приватне життяМікеле Джузеппе Альбіні був одружений з Раффаелою д'Орнано (італ. Raffaella D'Ornano), родичкою наполеонівського генерала Філіппа Антуана д'Орнано. У шлюбі народилось 6 дітей. Двоє його синів, Джован Баттіста та Аугусто, обрали військову кар'єру та дослужились до звання адмірала. НагородиІталійські
Іноземні
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia