Мстиславський Іван Федорович

Мстиславський Іван Федорович
Помер	1586[1]  Кирило-Білозерський монастир, Кириллов, Новгородська губернія, Московське царство
Поховання	Simonov Monastery^d
Країна	Московське царство
Діяльність	воєначальник
Конфесія	православ'я
Рід	Лугвеновичі[1]
Батько	Fyodor Mstislavsky^d[1]
Мати	Anastasiya Ibragimovna^d
Родичі	Іван IV Грозний
У шлюбі з	Irina Gorbataya-Suzdalskaya^d[1]
Діти	Fedor Mstislavsky^d[1], Q113411672?[1], Irina Mstislavskaya^d, Q4305621?[1] і Q130741876?[1]

Князь Іван Федорович Мстиславський — російський воєначальник, з роду Гедиміновичів-Мстиславських.

Обіймав високе положення в царювання Івана IV і з 1548 був боярином. У 1552 в поході на Казань вважався першим воєводою. Здійснив ряд вдалих походів у землі Казанського царства проти татар, а потім неодноразово відбивав наступ кримських татар з півдня. Однак йому не вдалося відбити нашестя Девлет-Гірея на Москву в 1571. Призначений першим воєводою в Лівонську війну, в 1559 завоював землі до Ризької затоки, взяв Марієнбург і Феллін, але не зміг взяти Вейсенштейн в 1560 році.

З уведенням опричнини в 1565 разом з князем І. Д. Бєльським був поставлений на чолі Земщини. Згодом Мстиславський був намісником у Новгороді, а цар узяв з нього поручний запис у 1571. Наприкінці правління Івана IV Мстиславський підозрювався у зраді, але все ж залишився в положенні одного з перших вельмож, і цар доручив йому виховання своїх синів Федора і Дмитра, з яких останній був його хрещеником. При Федорі Мстиславського звинуватили у замаху на Бориса Годунова, постригли і відправили в Кирило-Білозерський монастир, де він помер.

Його син Федір Іванович, останній представник роду — видатний діяч Смутного часу.

Джерела

• Институт Русской Цивилизации. Институт Русской Цивилизации. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

1. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 269.
   d:Track:Q125352562