|
Мостовий Володимир Йосипович
Володи́мир Йо́сипович Мостови́й (1919—1996) — учасник Другої світової війни, командир батареї 816-го артилерійського полку (281-я стрілецька дивізія, 23-я армія, Ленінградський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу. Учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР (з 1984). Лауреат двох Сталінських і Державної премій. БіографіяНародився 14 липня 1919 року в селі Хажин Бердичівського повіту Київської губернії (нині Бердичівського району Житомирської області). Після смерті батьків, з 1929 року, виховувався у родичів у місті Фастів Київської області. У 1936 році закінчив середню школу, а в 1941 році — Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. У Червоній армії — з липня 1941 року. Учасник Другої світової війни: у серпні 1941 — квітні 1942 — розвідник, зв'язківець і навідник гармати 822-го артилерійського полку (Південно-Західний фронт). Брав участь у Київській оборонній операції і оборонних боях в Україні. У жовтні 1942 року закінчив прискорений курс Подільського артилерійського училища (у місті Бухара, Узбекистан). З листопада 1942 — начальник розвідки дивізіону, командир батареї, начальник штабу дивізіону та помічник начальника штабу 816-го артилерійського полку 281-ї стрілецької дивізії (Волховський, Ленінградський і 2-й Білоруський фронти). Брав участь в обороні і знятті блокади Ленінграда, Ленінградсько-Новгородській, Виборзькій, Млавсько-Ельбінзькій, Східно-Померанській та Берлінській операціях. У боях був тричі поранений. Член ВКП(б)/КПРС. Особливо відзначився у Виборзькій операції. 13 червня 1944 року біля села Рауту (нині — селище Сосново Приозерського району Ленінградської області) вогнем батареї нищив і придушував вогневі точки противника. 15 червня 1944 року в бою у районі села Сійранмяки (нині не існує, територія Виборзького району Ленінградської області), беручи участь у штурмі важливої висоти, першим увірвався у ворожу траншею. 16 червня 1944 року його батарея спільно зі стрілецькими підрозділами відбила 7 контратак противника. За мужність і героїзм, проявлені в боях, Указом Президії Верховної ради СРСР від 21 липня 1944 року старшому лейтенантові Володимиру Мостовому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Після закінчення війни Мостовий і далі служив у артилерії помічником начальника штабу полку та помічником начальника штабу бригади (в Північній групі військ, Польща і Таврійському військовому окрузі). З березня 1946 року капітан Мостовий у запасі. Потім працював у Лабораторії вимірювальних приладів Академії наук СРСР (перетвореної потім на Інститут атомної енергії АН СРСР імені І. В. Курчатова): науковим співробітником (1947—1954), начальником сектора (1954—1974), начальником лабораторії нейтронної фізики (1974—1989) та головним науковим співробітником (з 1989 року). За дослідження з визначення констант самовільного поділу плутонію в 1949 році таємними указами уряду в групі учасників розробки першої радянської ядерної бомби був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та Сталінською премією II ступеня. Спеціаліст у галузі нейтронної фізики, фізики розподілу і фізики реакторів. Спільно з іншими вченими створив метод нейтронної спектроскопії за часом прольоту, відкрив нейтронні резонанси і визначив їхні параметри. Найбільший фахівець у галузі процесів поділу ядра. 26 грудня 1984 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР по Відділенню ядерної фізики[1]. Помер 18 жовтня 1996-го на 78-му році життя. Похований на Кунцевському кладовищі в Москві. Праці
Нагороди
Пам'ять
Література
Посилання
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
