Монітори типу «Горгон»

Монітори типу «Горгон»
Монітор «Горгон»
Служба
Держава прапора	Велика Британія
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	5 745 тонн (стандартна)<be>5 838 тонн (повна)
Довжина	94 м
Ширина	22,43 м
Осадка	4,98 м
Бронювання	Пояс - 78-178 мм Переборки - 76-127 мм Гарматні башти та барбети - 152 мм Бойова рубка - 203 мм Палуба - 25-89 мм
Технічні дані
Рухова установка	4 парові котли 2 парові машини
Потужність	4 000 к.с.
Швидкість	12 вузлів
Екіпаж	305 чоловік
Озброєння
Артилерія	2 x 230-мм гармати « Mk XI» 4 x 150-мм гармати «Mk XIII – XVIII» 2 76-мм гармати QF 3-inch 20 cwt 4 x 3 47-мм гармати QF 3-pounder Vickers 4 x 2 40-мм гармати QF 2 pounder Mark II

Монітори типу "Горгон" (Gorgon-class monitors) - тип моніторів ВМС Великої Британії під час Першої світової війни. Gorgon та однотипний Glatton будувалися як броненосці берегової оборони ВМС Норвегії (Nidaros та Bjørgvin відповідно) але були реквізовані британцями для власних потреб.

Придбання та адаптація

На початку Першої світової війни броненосці вже були спущені на воду. Королівський флот реквізував більшість військових кораблів які будувалися у Британії. Кораблі перейменували на Glatton та Gorgon, іменами побудованих у 1970-ті британських брустверних моніторів. Добудова кораблів суттєво затрималася через переробки за вимогами військових моряків. які включали, зокрема переробку котлів, аби вони могли використовувати і вугілля і нафту, та встановлення 12 цистерн з подвійними стінками для нафти. Ці роботи розпочалися у січні 1915, але призупинили вже у травні, хоч до завершення робі залишалося 10 - 12 місяців. Вивільнені ресурси спрямували на добудову лінійних крейсерів Furious та Courageous, які також будувала фірма Armstrong.[1]

Історія

Gorgon

Gorgon вперше був застосований у бою для бомбардування німецьких артилерійських позицій у Бельгії наприкінці липня 1918 року. Монітор обстрілював міст Snaeskerk 28 та 29 серпня, але досяг лише одного близького влучання. Корабель обстрілював німецькі батареї 14 жовтня, але вимушений був поспішно відступити, після того, як німецька важка артилерія по ньому пристрілялась і він був уражений осколками від близьких попадань. Наступного дня монітор обстрілював інший міст. Це були останні снаряди британського військового корабля по цілям у окупованій Бельгії.[2]

Glatton

Після завершення Glatton прибув у Дувр 11 вересня 1918 року. О 16:15  16 вересня у артилерійському погребі здетонували запаси кордиту. аби запобігти поширенню пожежі на транспорт боєприпасів Gransha, пришвартованого лише за 140 метрів від монітора, він був потоплений есмінцями Cossack та Myngs. При чому лише 530 міліметрові торпеди другого есмінця були досить потужними аби потопити корабель.[3]

Примітки

1. Buxton, p. 107
2. Buxton, pp. 109–10
3. Buxton, p. 110

Список літератури

• Buxton, Ian (2008). Big Gun Monitors: Design, Construction and Operations 1914–1945 (вид. 2nd, revised and expanded). Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-045-0.
• Gardiner, Robert; Gray, Randal, ред. (1984). Conway's All the World's Fighting Ships: 1906–1922. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-85177-245-5.