Монети Азакукарбувалися не регулярно в період з 1290 по 1401 роки. Зі срібла карбувалися дирхами (з 1310 року данги), з міді карбувалися пули. 1 данг розмінювався на 16 пулів.
Історія
Мапа володінь та васальних територій Улус Джучі в на початку XIV ст.Мапа володінь Золотої Орди у Південній Україні (1360)
Перша письмова згадка про золотоординське місто Азак, відноситься до 1269 року. У ті часи проводилася соціально-економічна політика ханом Золотої Орди — Менгу-Тимуром, пов'язана, з незалежністю від Каракорума і освоєнням нових міст, таких як Азак, зокрема. Місто Азов (тат.Азак, укр.Гирло) було засноване монголами в нижній течії річки Дону на місці давньогрецького міста Тана. У 1313 році у прилеглій до Дону частині міста Венеція заснувала свою колонію, але незабаром та частина міста перейшла до Ґенуї. Тут закінчувався караванний шлях, яким з Китаю привозили шовковітканини, які перевантажували на галери і везли до Італії, звідки вже потім розвозили по всій Європі. Місто було одним з найбільших торгових і ремісничих центрів Золотої Орди в XIV ст. У 1333 році Азак відвідав арабськиймандрівникІбн Батута, який у своїх записах відзначав, що місто відрізняється від інших відомих йому міст яскравішою архітектурою. У 1395 році, під час війни еміра Тімура з ханом Золотої ОрдиТохтамишем, місто було розграбованим. Після 1475 року місто опинилася у складі Османської імперії. В сер. XIV століття Азак був одним із основних центрів грошової справи в Золотій Орді. Нині місто Озів, Ростовської області, Росія[1].
Дирхами
Карбування Азаку. Дирхам. Токта (1291–1312)
За часів хана Токти почалося карбування срібних дирхамів Азаку (араб.ازق). Відомі 3 типи дирхамів карбування за часів правління хана Токти:
1) Дирхам. Токта. 1290 (690 р.Г.) рік. На аверсі у подвійному лінійному та крапковому колах легенда в 3 рядки: «Падишах / Токта / справедливий». На реверсі у центрі крапкового кола невелика розета в 5 дуг, в центрі тамгаБату. Навколо розети легенда: «Карбування Азаку» (араб.ازق ﺿﺭﺏ).
2) Дирхам. 1300 (700 р.Г.). У полі крапкового кола легенда уйгурською мовою в 2 рядки.. На реверсі в центрі картушу тамга. Навколо картушу надпис уйгурською мовою.
3) Дирхам. 1301 (701 р.Г.). У лінійному колі легенда в 2 рядки «Хан справедливий», під надписом віньєтка. На реверсі у коло вписаний трикутник, в полі решітка з 9 отворами. У трьох зовнішніх сегментах випускні дані: «Карбування / Азаку / ...[перекручена дата]»[2].
Данги
Карбування в Азаці. Данг. 1361 (762 р.Г.). Орду-Мелик (1361)
В період 1302–1316 монети в Азаку не карбувалися. В 1317 році початок виготовлення монет поклав хан Узбек. Останні датовані данги Азаку карбувалися у 1401 році за часів правління Шадібека. Відомі 5 типів Азакських дангів:
1) Данг (1,30-1,35 гр.). Узбек-хан. 1317, 1326 (717, 726 рр.Г.). У полі лінійного та крапового кол легенда в 4 рядки: «Султан справедливий Узбек-хан. Карбування Азаку». У лінійному та краповому колах чотирикутник, в полі Шагада Ісламу. З боків чотирикутника рік абджадом. Існує різновид з іншим надписом на аверсі.
2) Данг. 1339 (739 р.Г.). У крапковому колі подвійний чотирикутник з віньєтками в сегментах. В полі легенда в 3 рядки: «Султан / Мухаммад / Узбек хан». На реверсі вихідні позначено місце карбування та рік.
3) Данг. 1359, 1360, 1362, 1364—1367, 1381—1384, 1386—1390 (759, 760, 762, 764—767, 781—784, 786—790 роки за Ґіджрою). Бердібек, Кульпа, Науруз, Хизр, Орду-Мелік, Кільдібек, Абдулах, Тохтамиш, Бек-Пулад. У центрі крапкового кола картуш з 6 дуг, в центрі легенда: «...[ім'я хана, інколи титул]». На реверсі у подвійному лінійному та крапковому колах легенда в 3 рядки: «Карбування / Азаку /...[рік]». Існують різновид з віньєткою вгорі надпису на реверсі також картуш з 4 загостреними кутами та з 4-дуговим картушем.
4) Данг. 1369, 1394 (769, 794 р.Г). Абдулах, Бек-Пулад. На аверсі і реверсі надписи без зображень.
5) Данг. 1370, 1401 (770, 801 р.Г.). Абдулах, Шадібек. У центрі крапкового та лінійних кол картуш із 6 дуг, в центрі легенда: «Султан справедливий Абдулах. Нехай продовжиться його правління». На реверсі у центрі крапкового та лінійних кол картуш із 6 дуг з 4 загостреними кутами. В центрі вихідні дані. Існують різновиди з 6 пелюстковим картушем без загострених кутів[3][4][5].
6) Гібрідні данги, так звані «мули». В період правління Пулад-хана (1407–1410) карбувалися данги з Калімою (укр.Немає Бога крім Аллаха і Мухаммад — пророк його, араб.لا اله الا الله محمد رسول الله) в парі зі штемпелем на якому карбувалися Шагада Ісламу: «[Засвідчую, що] немає Бога крім Аллаха і [засвідчую, що] Мухаммад — пророк його» (араб.أشهد أن لا إله إلا الله وأشهد أن محمدا رسول الله). На реверсі позначався монетний двір Азак та рік карбування[6].
Перші мідні пули Азаку відомі з 1332 року. Існують 11 типів, а також їх різновиди:
1) Анонімний пул. 1332, 1333, 1337 (732, 733, 737 рр.Г.). У крапковому колі зображення лева вправо, над спиною сонце, що сходить. На реверсі у такому ж колі чотирикутник, горизонтально розділений 2-ма лініями на 2 рівні частини. В полі чотирикутника легенда: «Найвищим велінням». В 4 сегментах випускні дані: «Карбування Азаку». Існують різновиди з левом в 3-зубцевій короні, також недатовані.
2) Пул. 1362, 1363 (762, 763 рр.Г.). Кільдібек. В 12-пелюстковій розеті легенда в 3 рядки: «Султан / Кільдібек-хан / Хай продовжиться його правління». Вгорі над надписом віньєтка, внизу 6-кутна зірка. На реверсі в чотирикутнику вихідні дані. З боків чотирикутника віньєтки.
3) Пул. 1364, 1365 (764, 765 рр.Г.). Абдулах-хан. На аверсі в 6-дуговому картуші надпис. На реверсі 3-пелюсткова розета, по колу зазначене місце карбування та рік.
4) Недатований пул. Абдулах. У крапковому колі зображення звіра вліво. На реверсі вихідні дані. Існують різновиди з крапками, зіркою на фоні. На реверсі надпис в 5-дуговому картуші: «хан Абдулах». Існує різновид зі звіром вправо, також варіант надпису «в добрий час».
5) Недатований пул. Абдулах. У чотирикутнику з завитками на кутах тринога тамга з пташиною головою, спрямована вліво. На реверсі надпис.
6) Недатований анонімний пул. У 6-кутній зірці позначення монетного двору. На реверсі зображення 2-х риб, поміж ними гілка. Існує різновид з однією рибою та 2 гілками над нею та внизу.
7) Пул. 1383, 1387, 1396 (783, 787, 796 рр.Г.). У крапковому колі зображення птаха з піднятими крилами (існують різновиди з птахом повернутим вправо та вліво. Також із зображенням 2-х птахів). На реверсі позначення монетного двору та рік. Існують різновиди реверсу із зображенням картушу зі сполученими контурами чотирикутника.
8) Пул. 1385, 1387 (785, 787 рр.Г.). Лев, який сидить на задніх лапах, над спиною гадюка. На реверсі зображення чотирикутника, з боків малі трикутники. В центрі чотирикутника вихідні дані.
9) Пул. 1387 (787 р.Г.). Зображення оленя, з боків рослини. На реверсі зображення чотирикутника, з боків малі віньєтки. В центрі чотирикутника вихідні дані.
10) 1396 (796 р.Г.). З правого боку поля монети зображення орнаментального невеликого чотирикутника, всередині нього 4 крапки, від кутів відходять пелюстки, по сторонам «вузли щастя». На реверсі вихідні дані.
11) Анепіграфний недатований пул. В полі монети складний картуш, в центрі картушу в орнаменті велика 3-нога тамга з пташиною головою. На реверсі у крапковому колі складна 4-осьова розетка у її пелюстках крапки. Існують варіанти від 6 до 9 крапок[7].
↑Рева Р.Ю., 2005. «Узел счастья в треугольнике». Об одном типе ранних монет Азака // Труды МНК-III, Старый Крым, 2004. М.(рос.)
↑Сагдеева Р.З. Серебряные монеты ханов Золотой Орды. — Москва, 2005. — 80 с. Ст. 43-66. ISBN 5-93517-261-5(рос.)
↑Добромыслов Л.Б. Серебряный чекан Золотоордынского Азака при хане Токтамыше. Каталог и исследование. — М.: Изд. Ипполитова, 2016. — 270 с.(рос.)
↑Фомичев Н.М. О реконструкции полных зображений оттисков азакских штепелей для чеканки дирхамов Тохтамыша. / Материалы по археологи и истории античного средневекового Крыма. Изд. / «Чореф М.М.». Нижневартовск, 2012. Ст. 259-273(рос.)
↑Зайончковский Ю.В. Данги хана Тимура б. Тимур-Кутлуга, датированные 812 г.х. // Государственный исторический музей. Нумизматические чтения 2013. Материалы докладов и сообщений. М.
↑Фомичёв Н.М. Джучидские монеты из Азова. Советская Археология № 1. 1981(рос.)
Фёдоров-Давыдов Г.А., 2003. Денежное дело Золотой Орды. М.(рос.)
Фомичёв Н.М., 2006 I. Клады медных джучидских монет XIV в. из Азова и его округи // Историко-археологические исследования в Азове на Нижнем Дону. Вып.21. Азов.(рос.)
Фомичёв Н.М., 2008. Два клада монет XIV в. из Азова // Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2006 г. Выпуск 23.(рос.)
Френ Х.М., 1832. Монеты ханов Улуса Джучиева или Золотой Орды. СПб.(рос.)
Хромов К.К., 2007. К вопросу о денежном обращении в Западной части Улуса Джучи. 2. Новая серия медных монет Токты, выпущенных на монетном дворе Крым в 1298-1307 гг.// Восточная нумизматика в Украине. Часть II. Монеты Джучидов и сопредельных государств. Киев.(рос.)
Lane-Pool S., 1886. Catalogue of Oriental coins in the British Museum, v.VI. L.(англ.)
