Ховати на цвинтарі почали з першої половини ХІХ ст. Тут зберігся залізний хрест з бетонною підставкою (в шіані записаний під номером V), «поставлений на пам'ятку посвячення цвинтаря 30.09.1907 року». Хрест свідчить про те, що з цього приблизно місяця у 1907 року цвинтар розширювався на північ. Кам'яний хрест перевезли в 1969 році з площі М. Ірчана. На ньому є напис з інформацією, що в 1909 році його поставлено на тому місці, де була церква св. Михайла, побудована 1751 року.
На цвинтарі знаходиться символічна могила насипана громадянами міста у 1920-х роках для вшанування пам'яті полеглих під час Першої світової війниСічових стрільців — уродженців Коломиї і Коломийщини[1].
Братська могила військовослужбовців МВС-МДБ та партійних і радянських активістів, полеглих у сутичках із підрозділами УПА.
Одразу при вході на цвинтар, зліва від головної алеї, стоїть церква Благовіщення. В народі її називали «монастирською», бо в давнину, за народними переказами, знаходився біля церкви монастир. 1589 року татари зруйнували дощенту всю Коломию, не пощадили й монастиря та церкви. В радянський період церква довгий час не функціонувала, а 1988 році в ній відкрито музей писанок. У 1990 році, на прохання релігійної громадськості, приміщення знову повернено під церкву. На захід від цієї церкви у XVIII ст. побудовано дзвіницю.
Назва цвинтаря
Цвинтар отримав назву «Монастирок» від церква Благовіщення, котру в народі називали «монастирською», бо в давнину, за народними переказами, знаходився біля церкви монастир.
Городиський де Братко (1877 — 1960) — поручник УСС, директор школи.
Лука Данькевич (1791, Орява — 4 січня1867, Коломия) — український письменник, байкар, священник, громадський діяч. Один з перших будителів українства на Галичині.
Євген Цісик (9 вересня1897 — 24 лютого1956) — стрілець УСС, музикант (скрипка), диригент театрального оркестру, композитор. Написав музику до пісні «Тополя» на слова Т. Шевченка.
Зенон Чолган (20 вересня1894, с. Чернятин — 1969) — український військовий та громадський діяч, сотник УГА, учасник боїв за Львів 1918 — 1919 рр.