Зубенко Іван Сергійович

Зубенко Іван Сергійович
Зубенко Іван Сергійович
Народився	25 вересня 1888 ; Старобільський район, Україна
Помер	21 серпня 1940 (51 рік) ; Коломия, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	письменник
	Зубенко Іван Сергійович у Вікісховищі
	Роботи у Вікіджерелах

Іван Сергійович Зубенко (25 вересня 1888(18880925), місто Валуйки Бєлгородської області^[1] — 21 серпня 1940, Коломия^[2]) — український поет, прозаїк, драматург, публіцист, літературний критик, журналіст.

З біографії

Народився у 1888 р. на Східній Слобожанщині. Був сотником в Армії УНР. У 1920–1923 рр. редагував газету «Залізний стрілець» у Каліші. Був членом Управи літературно-артистичного товариства «Веселка», брав участь у симфонічному оркестрі, писав музичні твори. У 1926–1939 рр. був редактором часопису «Жіноча доля» у Коломиї, редагував бібліотеку для народу «Ряст». Помер 21 серпня 1940 р. — щоб уникнути переслідувань НКВС, покінчив життя самогубством.

Родина

Дружина Івана Зубенка Марія дружила із сім'єю Степана Бандери (вчилася з сестрою Степана Бандери — Мартою), членкиня Союзу Українок. Їхній син Негвар Зубенко за діяльність в лавах ОУН був репресований. З 2003 року був Головою Стрийського районного товариства політичних в'язнів та репресованих^[3].

Творчість

Повісті

«Зірка» (1926),
«Княгиня Романова» (1927),
«Галина» (1934),
«Фатум» (1934),
«Квітка на багні» (1937),
незакінченої «Тільки меч»;
збірок «За кулісами життя» (1937),
«Шахівниця буднів» (1937).

Драми

Перемога (1922)

Примітки

↑ Зубенко Іван Сергійович
↑ Коломия. Видатні особи. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
↑ Пам'яті друга і побратима. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.

Література

Касьяненко Т. Олена Теліга та Іван Зубенко в спогадах Ксенії Світлик // На сторожі цілості, щастя і могутності більшої родини — нації. Матеріали наукової конференції 21-23 вересня 2006 р. -К., 2006. — С. 95-98.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.