У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Мовчун .
Петро Федосійович Мовчу́н ( 6 вересня 1925 , Біличі — 3 червня 2010 , Київ ) — український скульптор ; член Спілки радянських художників України з 1950 року.
Біографія
Народився 6 вересня 1925 року в селі Біличах (нині у межах міста Києва , Україна ). З 1932 по 1936 рік навчася у місцевій школі[ 1] . Упродовж 1944—1950 років навчався у Київському художньому інституті , де його викладачем був зокрема у Михайло Лисенко .
У 1952 році, як лауреат Сталінської премії [ 1] , отримав помешкання в Києві, в будинку на Хрещатику , № 27, квартира № 21. Пізніше жив в будинку на проспекті Берестейському № 89а, квартира 39[ 2] . Помер в Києві 3 червня 2010 року.
Творчість
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
станкова скульптура
«Мати» (1949);
«Піонерка» (1949);
«Володимир Ленін» (1949);
«Віссаріон Бєлінський» (1950, мармур ; Третьяковська галерея );
«Михайло Салтиков-Щедрін» (1952, мармур; Національний художній музей України );
«Марко Вовчок» (1956);
«Володимир Ленін» (1960, мармур; Національний художній музей України);
«Тарас Шевченко» (1962, оргскло ; Національний музей Тараса Шевченка );
«Іван Франко» (1964, дерево );
«Дмитро Менделєєв» (1967, граніт );
«Микола Добролюбов» (1970-ті);
«Лев Толстой» (1970-ті);
«Григорій Сковорода» (1970-ті);
«Панас Мирний» (1970-ті);
«Михайло Коцюбинський» (1970-ті);
«Марко Черемшина» (1970-ті);
«Дмитро Зеров» (1970-ті);
«Микола Лобачевський» (1970-ті);
«Броис Патон» (1970-ті);
«Леся Українка» (1980).
пам'ятники
Пам'ятник воїнам-водіям поблизу Брянська.
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Золотоноші.
Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних та зарубіжних — з 1950 року. Персональні виставки відбулисяу Києві у 1971—1974, 1983 роках.
Відзнаки
Сталінська премія ІІІ ступеня (1952; за скульптуру Віссаріона Бєлінського)[ 1] ;
Подяка Радянського комітету сприяння всесвітньому конгресу миролюбивих сил (1973)[ 1] ;
Почесна грамота Радянського комітету захисту миру (1974; за плідний мистецький внесок у справу миру)[ 1] ;
Заслужений художник УРСР з 1975 року (у зв'язку з 50-річчям)[ 1] ;
Почесна грамота Президії правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (1981)[ 1] ;
Почесний громадянин міста Сак з 2009 року[ 1] .
Примітки
↑ а б в г д е ж и Мовчун Пётр Федосеевич / gagarinacom.com.
↑ Мовчун Петро Феодосійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 207.
↑ Воинам-водителям / Подвиг гарода. Памятники Великой Отечественной войны. Москва. Издательство политической литературы. 1980, сторінка 238. (рос.)
Література
Мовчун Петро Федосійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан . — 1-ше вид. — К . : Голов. ред. УРЕ АН УРСР , 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 520. ;
Мовчун Петро Феодосійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба . — Київ : Мистецтво , 1972. — С. 309. ;
Мовчун Петро Федосійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан . — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії , 1973. — 272 с. ;
Мовчун Петро Феодосійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К . : Головна редакція УРЕ , 1974–1985. ;
Мовчун Петро Феодосійович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк . — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР , Головна редакція Української радянської енциклопедії . — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. . , сторінка 411;
Мовчун Петро Феодосійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський , В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького . — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана , 1992. — С. 407 . — ISBN 5-88500-042-5 . ;
М. Г. Лабінський . Мовчун Петро Федосійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3 .