Мовчун Петро Федосійович

Мовчун Петро Федосійович
Народився	6 вересня 1925(1925-09-06)  Біличі, Святошинський район, Київ, Українська СРР, СРСР
Помер	3 червня 2010(2010-06-03) (84 роки)  Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульптор
Alma mater	Київський державний художній інститут (1950)
Вчителі	Лисенко Михайло Григорович
Членство	Спілка радянських художників України
Magnum opus	Monument to military drivers^d
Нагороди

Петро Федосійович Мовчу́н (нар. 6 вересня 1925, Біличі — пом. 3 червня 2010, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1950 року.

Біографія

Народився 6 вересня 1925 року в селі Біличах (нині у межах міста Києва, Україна). З 1932 по 1936 рік навчася у місцевій школі[1]. Упродовж 1944—1950 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачем був зокрема у Михайло Лисенко.

У 1952 році, як лауреат Сталінської премії[1], отримав помешкання в Києві, в будинку на Хрещатику, № 27, квартира № 21. Пізніше жив в будинку на проспекті Берестейському № 89а, квартира 39[2]. Помер в Києві 3 червня 2010 року.

Творчість

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Мати» (1949);
• «Піонерка» (1949);
• «Володимир Ленін» (1949);
• «Віссаріон Бєлінський» (1950, мармур; Третьяковська галерея);
• «Михайло Салтиков-Щедрін» (1952, мармур; Національний художній музей України);
• «Марко Вовчок» (1956);
• «Володимир Ленін» (1960, мармур; Національний художній музей України);
• «Тарас Шевченко» (1962, оргскло; Національний музей Тараса Шевченка);
• «Іван Франко» (1964, дерево);
• «Дмитро Менделєєв» (1967, граніт);
• «Микола Добролюбов» (1970-ті);
• «Лев Толстой» (1970-ті);
• «Григорій Сковорода» (1970-ті);
• «Панас Мирний» (1970-ті);
• «Михайло Коцюбинський» (1970-ті);
• «Марко Черемшина» (1970-ті);
• «Дмитро Зеров» (1970-ті);
• «Микола Лобачевський» (1970-ті);
• «Броис Патон» (1970-ті);
• «Леся Українка» (1980).

пам'ятники

Пам'ятник воїнам-водіям поблизу Брянська.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Золотоноші.

• Тарасу Шевченку в Новій Одесі (1967, бетон, штучний граніт);
• Партизанам, Героям Радянського Союзу Володимиру Рябку, Валі Сафроновій, Ігорю Кустову у Брянську (1965, оргскло, граніт; архітектор Олексій Гайдученя;);
• Воїнам-водіям поблизу Брянська (відкритий 12 вересня 1968 року; архітектор Олексій Гайдученя)[3];
• Марку Вовчку Немирові (1971);
• Володимиру Леніну в Гадячі (1980);
• Лесі Українці в Саках (1988);
• Тарасу Шевченку в Золотоноші (1993).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних та зарубіжних — з 1950 року. Персональні виставки відбулисяу Києві у 1971—1974, 1983 роках.

Відзнаки

• Сталінська премія ІІІ ступеня (1952; за скульптуру Віссаріона Бєлінського)[1];
• Подяка Радянського комітету сприяння всесвітньому конгресу миролюбивих сил (1973)[1];
• Почесна грамота Радянського комітету захисту миру (1974; за плідний мистецький внесок у справу миру)[1];
• Заслужений художник УРСР з 1975 року (у зв'язку з 50-річчям)[1];
• Почесна грамота Президії правління Товариства культурних зв'язків з українцями за кордоном (1981)[1];
• Почесний громадянин міста Сак з 2009 року[1].

Примітки

1. Мовчун Пётр Федосеевич / gagarinacom.com.
2. Мовчун Петро Феодосійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 207.
3. Воинам-водителям / Подвиг гарода. Памятники Великой Отечественной войны. Москва. Издательство политической литературы. 1980, сторінка 238. (рос.)

Література

• Мовчун Петро Федосійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 520.;
• Мовчун Петро Феодосійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 309.;
• Мовчун Петро Федосійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Мовчун Петро Феодосійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Мовчун Петро Феодосійович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., сторінка 411;
• Мовчун Петро Феодосійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 407 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• М. Г. Лабінський. Мовчун Петро Федосійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.

Біографії   Скульптура   Київ