Мовчан Борис Олексійович

Мовчан Борис Олексійович
Борис Мовчан
Борис Мовчан
Борис Мовчан
Народився9 січня 1928(1928-01-09)
Макіївка, Бобровицький район, Ніжинська округа, Українська СРР, СРСР
Помер15 листопада 2019(2019-11-15) (91 рік)
Країна Українська Радянська Соціалістична Республіка
 Україна
Діяльністьматеріалознавець
Alma materфізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузьметалознавство та металургія
ЗакладМіжнародний центр електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона
Посадазасновник і директор
Вчене званнядоктор технічних наук
Науковий ступіньакадемік НАН України
ЧленствоНАНУ
Відомий завдяки:електропроменева технологія
НагородиДержавна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України Ленінська премія Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Леніна
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Бори́с Олексі́йович Мовчан (9 січня 1928 — 15 листопада 2019[1]) — український вчений в царині фізичного металознавства й металургії, академік НАН України. Автор праць по взаємозв'язку між кристалічною структурою і механічними властивостями металів (сплавів), електропроменевої технології.

Життєпис

Народився 9 січня 1928 року в селі Макіївка на Чернігівщині в сім’ї агронома. У 1935-1937 родина проживала у Чернігові, а в 1937 році переїхала до села Новий Биків (нині Бобровицького району). Перед війною Борис встиг закінчити 6 класів школи, а в 1944 році, після визволення Чернігівщини, закінчив семирічку.

1946 закінчив 2 курси Київського суднобудівного технікуму, в 1951 — фізичний факультет Київського державного університету імені Шевченка за спеціальністю «металофізика». 1954 року захистив кандидатську, в 1961 — докторську дисертації.

Починав трудовий шлях науковим співробітником, в 1960-94 роках — завідувач відділу електронно-променевих технологій.

1964 року його обрано членом-кореспондентом, а 1978-го – академіком НАН України.

1994 — засновник і перший директор Міжнародного центру електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона.

Від 2003 року — головний науковий співробітник відділу парофазних технологій неорганічних матеріалів та науковий співробітник-консультант міжнародного центру електронно-променевих технологій.

Доробок

В доробку понад 360 наукових праць, 7 монографій, більше 100 патентів; підготував 56 кандидатів і 6 докторів наук.

Технологія електронно-променевого випару (атомізації) і наступного фізичного осадження парової фази у вакуумі (EB-PVD) для одержання матеріалів і покриттів із заданими структурою і властивостями почала розроблятися в ІЕЗ ім. Є. О. Патона під керівництвом акад. НАН України Б. О. Мовчана на початку 1960-х років ХХ ст. Створені в період 1975–1991 рр. електронно-променеві технології й устаткування для нанесення захисних покриттів на лопатки газових турбін були впроваджені на багатьох підприємствах міністерств авіаційної, суднобудівної і газової промисловостей СРСР.[2]

Деякі з праць:

  • «Електронно-променева технологія випаровування та осадження з парової фази неорганічних материалів з аморфною, нано- та мікроструктурою», 2004,
  • «Нанотехнології, наномедицина: перспективи наукових досліджень та впровадження їх результатів у медичну практику» — разом з Л. Г. Розенфельдом, В. Ф. Москаленком, І. С. Чекманом,
  • «Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний та соціальний аспекти» — у співавторстві з Б. Патоном, В. Москаленком, І. Чекманом, «Вісник НАН України», 2009.

Відзнаки

  • Лауреат Державної премії УРСР 1974 року.
  • Лауреат Ленінської премії — 1984.
  • Заслужений діяч науки і техніки України — 2004.
  • Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора (1976, 1981), орденом Леніна (1988), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Примітки

  1. Повідомлення на сайті НАН України. Архів оригіналу за 22 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
  2. Винаходи та інновації. Винахідники України. ІІ том. Видавничий центр «Логос Україна». Архів оригіналу за 1 травня 2020.

Посилання