Мови Південного Судану

Мови
Знак англійською в Джубі
Офіційна мова	Англійська[1]
Національна мова	Барі Динка Луо^[en] Мурле^[en] Нуер Занде^[en] та інші 6 мов[a]
Розкладка клавіатури	QWERTY
Лінгва франка[3]: Південносуданська арабська^[en][4][5][6][7] Англійська Барі Динка Луо^[en] Мурле^[en] Нуер Занде^[en]

Мови Південного Судану — мови спілкування народів Південного Судану.

За повідомленням голови Міністерства законодавчих справ уряду Південного Судану Джона Люка, офіційною мовою країни за новою Конституції визнано англійську, проте більшість населення її не знає, а мовою міжнаціонального спілкування неофіційно продовжує залишатися арабська. Серед найпоширеніших мов в Південному Судані — Дінка (найпоширеніша), Нуер, Ачолі, Маді, Отуго, Барі, Лопіт, Дінґідінґа, Занде, Абукайя, Муру, Муруле, Топоса, Буйя, Парі, Шіллук, Аньвак і Ланге. Їхні назви збігаються з назвами етнічних груп чи племен, які є носіями цих мов та говірок.

Поширення ніло-сахарських мов. Східно- та центральносуданські мови становлять у Південному Судані більшість.

Більшість жителів Південного Судану розмовляють численними Адамава-убангійськими, нілотськими, нубійськими, центральносуданськими та іншими мовами і діалектами.

Мова динка

Мова народу динка (самоназва - Thuɔŋjäŋ ) — одна з найбільших мов серед мов етнічних груп Південного Судану. Кількість носіїв становить близько 2-3 млн. Мова поділяється на 5 великих діалектних зон. Термін Jaang іноді позначає всю сукупність діалектів динка, тоді як діалект Rek (Tonj) вважається стандартним, найпрестижнішим з погляду соціального статусу.

Мова нуер

Мова нуер належить до західної гілки нілотських мов гіпотетичної Ніло-сахарської макросім'ї. Нуер поширений серед народності нуер в південному Судані, що є однією з найчисленніших народностей цього регіону (невелика кількість носіїв мови проживають також в Ефіопії).

Мова ачолі

Мова етнічної групи ачолі, відома під різними самоназвами: Acholi, Acoli, Akoli, Acooli, Atscholi, Shuli, Gang, Lwoo, Lwo, Log Acoli, Dok Acoli і є мовою народності, що проживає на півдні району Опара (Південний Судан), а також у районах Гулу, Кітгум і Падер (відомих разом як Ачоліленд) на півночі Уганди. Станом на 1996 р. цією мовою розмовляло приблизно 773 800 осіб.

Мову ачолі добре розуміють носії інших мов: алур та угандійського Ланго.

Мова шиллук

Мова шиллук належить до нілотської групи мов і поширена серед народу шиллук, що проживає в Південному Судані. У писемності використовується алфавіт на основі латинської графіки.

Коментарі

1. The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, Part One, 6(1): "All indigenous languages of South Sudan are national languages and shall be respected, developed and promoted".[2]

Примітки

1. The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, 2011. Government of South Sudan. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 12 липня 2011. Part One, 6(2). "English shall be the official working language in the Republic of South Sudan".
2. The Transitional Constitution of the Republic of South Sudan, 2011 (PDF). Government of South Sudan. Процитовано 18 листопада 2016.
3. Ethnologue: Ethnologue Languages of the World – South Sudan, Retrieved 17 September 2018.
4. United Nations Children's Fund (UNICEF): The impact of language policy and practice on children's learning: Evidence from Eastern and Southern Africa 2016 [Архівовано 2017-09-13 у Wayback Machine.] (PDF; 672 kB), Pages 1–3, Retrieved 17 September 2018
5. Manfredi, Stefano (2013). Juba Arabic (ÁRABI JÚBA): A "less indigenous language" of South Sudan. www.academia.edu. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
6. Manfredi Stefano; Tosco Mauro (2016), A new state, an old language policy, and a pidgin-creolo: Juba Arabic in South Sudan, Forthcoming: Sociolinguistic Studies 2016 (PDF; 1141 kB), Pages 1–18, Retrieved 17 September 2018
7. Manfredi Stefano; Tosco Mauro (2013), Language uses vs. language policy: South Sudan and Juba Arabic in the post-independence era (PDF; 301 kB), Pages 798–802, III Congresso Coordinamento Universitario per la Cooperazione allo Sviluppo, Sep 2013, Turin, Italy. JUNCO, Journal of Universities and International Development Cooperation, 2014, Imagining Cultures of Cooperation – Proceedings of the III CUCS Congress, Turin 19–21 September 2013, Retrieved 17 September 2018