Мирсад Бальїч

Ф
Мирсад Бальїч
Особисті дані
Народження 4 березня 1962(1962-03-04) (62 роки)
  Сараєво, Югославія
Зріст 185 см[1]
Вага 80 кг[1]
Прізвисько Žvaka[1]
Громадянство  Югославія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1988 Югославія «Желєзнічар» 167 (20)
1988–1992 Швейцарія «Сьйон» 126 (41)
1992–1994 Швейцарія «Цюрих» 31 (8)
1993–1994 Швейцарія «Люцерн»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1990 Югославія Югославія 29 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мирсад Бальїч (босн. Mirsad Baljić, нар. 4 березня 1962, Сараєво) — югославський та боснійський футболіст, що грав на позиції захисника та півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуби «Желєзнічар» та «Сьйон», а також національну збірну Югославії, у складі якої був учасником чемпіонату світу, Європи та Олімпійських ігор.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за команду «Желєзнічар», в якій провів дев'ять сезонів, взявши участь у 167 матчах чемпіонату. Найвищим досягненням став вихід із клубом до півфіналу Кубка УЄФА у сезоні 1984/85, в якому «залізничники» програли угорському «Фегервару». Крім того у 1981 році Бальїч грав у фіналі Кубка Югославії, але програв його «Вележу» з рахунком 2:3.

Влітку 1988 року Бальїч перебрався до Швейцарії і став футболістом місцевого «Сьйона», де почав грати в півзахисті, ставши одним із найкращих бомбардирів команди. У сезоні 1990/91 виграв Кубок Швейцарії разом із «Сьйоном», а у наступному сезоні він також став чемпіоном Швейцарії.

Згодом протягом 1992—1993 років захищав кольори іншого місцевого клубу «Цюрих», а завершив ігрову кар'єру у команді «Люцерн», за яку виступав протягом другої половини сезону 1993/94 років[2].

Виступи за збірну

Балич був членом югославської олімпійської збірної, яка виграла бронзову медаль на Олімпіаді 1984 року в Лос-Анджелесі, зігравши на турнірі у всіх 6 іграх[3].

31 березня 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Югославії в товариському матчі проти Угорщини (2:1) в Суботиці, вийшовши на заміну після перерви[4]. А вже влітку того ж року потрапив до заявки команди на чемпіонат Європи 1984 року у Франції, де на поле так і не вийшов, а югослави програли усі три матчі у групі і стали найгіршою командою чемпіонату.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, де зіграв у одному матчі зі збірною Німеччини (1:4) у Мілані[5]. Ця гра стала останньою для Бальїча за збірну. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 29 матчів, забивши 3 голи[6].

Титули і досягнення

«Сьйон»: 1991/92
«Сьйон»: 1990/91

Особисте життя

Під час ігрової кар'єри отримав прізвисько Жуйка (сербохорв. Žvaka) через постійне використання жувальної гумки під час гри[7].

По завершенні кар'єри залишився у Швейцарії. Його син Омар Бальїч також став футболістом[8] і грав за юніорські збірні Швейцарії[9].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Olympedia — 2006.
  2. ↑ Priča o Žvaki iz Sarajeva: Legenda Željezničara i reprezentacije Jugoslavije [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] — Sportske (босн.)
  3. ↑ Мирсад Бальїч на Olympedia.org (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
  4. ↑ Yugoslavia vs Hungary, 31 March 1984. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  5. ↑ Vandenberghe, Luc (12 червня 2009). Yugoslavia National Team Players 1964-1992. RSSSF. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2021.
  6. ↑ Baljić Mirsad. reprezentacija.rs. 23 листопада 2009. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  7. ↑ Мирсад Баљић: Роналдо је копирао мој бицикл дриблинг, www.24sata.info[недоступне посилання з 04. 2020], Приступљено 13. 4. 2013.
  8. ↑ Мирсад Баљић и његова сећања на «Жељу», www.dw-world.de, Приступљено 13. 4. 2013.
  9. ↑ Omar Baljic - профіль гравця. www.transfermarkt.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.

Посилання