Любомир Раданович
Любомир Раданович (сербохорв. Љубомир Радановић / Ljubomir Radanović, 21 липня 1960, Цетинє) — югославський футболіст. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий за виступами у «Партизані», з яким став триразовим чемпіоном Югославії, а також граю за збірну Югославії, у складі якої 1984 року був учасником Олімпійських ігор та чемпіонату Європи. Клубна кар'єраНародився 21 липня 1960 року в Цетінє. Свою професійну кар'єру розпочав у футбольному клубі «Ловчен» з рідного міста. 1981 року перейшов до белградського «Партизана», за який виступав до 1988 року. З «чорно-білими» тричі вигравав чемпіонат Югославії (1983, 1986, 1987)[2]. Загалом зіграв за «Партизан» 172 матчі чемпіонату і забив 15 голів. З 1988 року виступав за кордоном, спочатку у Бельгії, де носив футболку «Стандарда» з Льєжа. Він залишався у цій команді до 1990 року, після чого рік грав за французьку команду першого дивізіону «Ніцца», а потім він знову грав за «Стандард» у сезоні 1991/92[3]. Свою ігрову кар'єру завершив у швейцарському клубі «Беллінцона»[4]. Виступи за збірнуДебютував збірну Югославії у 1983 році в матчі проти Франції (0:4) у Парижі[2]. Брав участь в Олімпійських іграх 1984 року. в Лос-Анджелесі, здобувши бронзову медаль[5]. Він забив переможний гол у матчі проти Болгарії (3:2) у Спліті 1983 року[6], що дозволило Югославії взяти участь у чемпіонаті Європи 1984 року, і це, безумовно, один з найважливіших моментів в історії югославського футболу.[2]. Останній матч за збірну провів у 1988 році з Шотландією (1:1) у Глазго. Загалом за головну команду Раданович провів 34 ігри і забив 3 голи. СтатистикаМатчі за збірну
Голи за збірну
ДосягненняОсобисте життяРаданович має двох дітей, синів Гаврила (1982 р.н.) та Марка (1985 р.н.).[7] У нього є компанія, яка займається спортивним менеджментом та організацією матчів[8]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia