Меєн Сергій Вікторович

Меєн Сергій Вікторович
Народився	17 грудня 1935(1935-12-17) Москва, СРСР
Помер	30 березня 1987(1987-03-30) (51 рік) Москва, СРСР
Поховання	Хованський цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	ботанік, біолог, геолог, палеоботанік
Alma mater	МДУ Геологічний факультет МДУ^d
Галузь	палеоботаніка
Заклад	Геологічний інститут РАН^d
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук^[d]
Науковий керівник	Marie Fridrikhovna Neuburg^d і Vsevolod Vakhrameev^d
Відомі учні	Чайковський Юрій Вікторович Єськов Кирило Юрійович Valentin Korona^d
Аспіранти, докторанти	Чайковський Юрій Вікторович

Сергій Вікторович Меєн (нар. 17 грудня 1935 — † 30 березня 1987) — геолог, еволюционіст, палеоботанік, доктор геолого-мінералогічних наук (1969). У 1958–1987 роках співробітник Геологічного інституту АН СРСР (нині — РАН).

Висунув принцип хронологічної взаємозамінності ознак в стратиграфії і концепцію глобального флорогенезу, засновану на аналізі всього викопного матеріалу щодо наземних рослин. Розвинув концепцію номогенезу.[1]

Біографія

Сергій Вікторович Меєн народився в Москві 17 грудня 1935 року в родині нащадка голландських емігрантів, які приїхали в Росію за призовом Петра I. Його батько, Віктор Олександрович Меєн, працював у Всеросійському науково-дослідному інституті рибного господарства та океанографії (ВНІРО), займався рибництвом, опублікував кілька невеликих статей.

1937 року Віктор Олександрович завершив нарис філософської системи, в якій з'єднувалися елементи ірраціоналізму, теїстичного еволюционізму та віталізму. Викладені в нарисі ідеї вплинули на філософські та наукові погляди його сина.[2]

У жовтні 1941 року В. А. Меєн був заарештований за доносом, а в листопаді 1942-го — загинув у таборах. Як синові репресованого — Сергію Меєну могла бути закрита дорога до вищої освіти, тому він навчався в музичній школі по класу віолончелі, готуючись стати професійним виконавцем. Але, закінчивши школу в рік смерті Сталіна, він зміг вступити на геологічний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, адже рано виявив інтерес до палеонтології.

Палеонтологією С. В. Меєн захоплювався з дитинства, відвідував палеонтологічний гурток при Палеонтологічному музеї ім. Ю. О. Орлова, а також лабораторії Палеонтологічного інституту АН СРСР, де з ним займалися відомі палеонтологи Р. Ф. Геккер^[ru], Т. А. Добролюбова, Є. І. Іванова , Н. В. Кабакович, Б. А. Трофімов іК. К. Флеров^[ru].

Література про життя і творчість С. В. Мейєна

• Баранцев Р. Г. Из переписки А. А. Любищева и С. В. Мейена // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 119–120.
• Герман А. Б. Гипотеза С. В. Мейена о гамогетеротопном происхождении покрытосеменных // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 151–153.
• Гоманьков А. А. Биографический очерк // С. В. Мейен. Введение в теорию стратиграфии. М.: Наука, 1989. С. 13-20.
• Гоманьков А. В. Синтез или противоречие? // Природа. 1990. № 4. С. 73-79.
• Гоманьков А. В. Идеи С. В. Мейена в теоретической морфологии // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 71-76. (то же: Гомологии в ботанике: Опыт и рефлексия: Труды IX школы по теоретической морфологии растений «Типы сходства и принципы гомологизации в морфологии растений» (Санкт-Петербург, 31 января — 3 февраля 2001 г.). СПб.: Санкт-Петербургский союз учёных, 2001. С. 18-22).
• Гоманьков А. В. Теоретическая стратиграфия в работах С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 118–123.
• Горелова С. Г., Юзвицкий А. З., Батяева С. К. Взгляды С. В. Мейена на стратиграфическое распространение ангарских кордаитантовых и современное состояние этого вопроса // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 156–157.
• Дуранте М. В. Значение палеоботанических исследований С. В. Мейена для развития стратиграфии верхнего палеозоя // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 166–167.
• Забродин В. Ю. Проблема естественной классификации в рамках воспоминаний о С. В. Мейене // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 98-116.
• Игнатьев И. А. Естественная система и филогения в понимании С. В. Мейена // Фундаментальные проблемы ботаники и ботанического образования: традиции и перспективы: Тезисы докладов конференции, посвященной 200-летию кафедры высших растений МГУ (Москва, 26-30 января 2004 г.). М.: Товарищество научных изданий КМК, 2004. С. 60-61.
• Карпинская Р. С. Зачем методолог биологу? // Методология биологии: Новые идеи: Синергетика, семиотика, коэволюция. М.: УРСС, 2001. С. 14-20.
• Коротков К. О. С. В. Мейен и геоботаника // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 96-97.
• Миркин Б. М. Проблемы теории фитоценологии в размышлениях С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 76-95.
• Миркин Б. М. С. В. Мейен // Б. М. Миркин. Острова архипелага «Память» (Записки геоботаника). Уфа: Гилем, 2003. С. 140–147.
• Муравьёв И. С. О значении региональных исследований С. В. Мейена для Печорского угленосного бассейна // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 171–172.
• Симаков К. В. О соотношении между принципами и законами стратиграфии // Палеофлористика и стратиграфия фанерозоя. М.: Геологический ин-т АН СССР, 1989. С. 124–131.
• Смирнов С. Г. Пространство Мейена // Знание — сила. 1991. № 1. С. 55-60.
• Смирнов С. Г. Взаимодействие С. В. Мейена с физико-математическим лобби // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 116–118.
• Соловьёва М. П. Вклад работ С. В. Мейена в совершенствование педагогического процесса и создание учебника по систематике растений // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 123–125.
• Чайковский Ю. В. С. В. Мейен и теория биологической эволюции // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 51-70.
• Чайковский Ю. В. С. В. Мейен как эволюционист и натурфилософ // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 70-71.
• Чайковский Ю. В. Феномен эволюции организмов в понимании С. В. Мейена // Эволюция флор в палеозое: Сборник научных трудов. М.: ГЕОС, 2003. С. 99-105.
• Шрейдер Ю. А. Палеоботаника и стратиграфия — источники философствования С. В. Мейена // Материалы симпозиума, посвящённого памяти Сергея Викторовича Мейена (1935–1987). Москва, 25-26 декабря 2000 г. М.: ГЕОС, 2001. С. 37-51.
• Шрейдер Ю. А. Поиски философско-методологических принципов биологии. Феномен А. А. Любищева и С. В. Мейена. // Природа биологического познания. М.: Наука, 1991. С. 29-43.

Примітки

1. Игнатьев В. А. Роль материалистической диалектики в разрешении альтернатив биологического познания [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]// Философия и общество, Выпуск №3(44)/2006
2. Історизм і логіка пізнання минулого в концепції С. В . Мейєна [Архівовано 11 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

• С. В. Мейєн. З історії рослинних династій. 1971 ^[недоступне посилання]
• С В. Мейен, Ю. А. Шрейдер МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕОРИИ КЛАССИФИКАЦИИ [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• С. В. Мейєн. Основи палеоботаніки. 1987 ^[недоступне посилання]
• Пам'яті С. В. Мейєна (до 70-річчя від дня народження). Праці міжнародної палеоботанічних конференції. М.: Геос, 2005. С. 34-45. ^[недоступне посилання]
• Мейен Сергей Викторович (1935—1987) [Архівовано 3 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)