Чайковський Юрій Вікторович

Чайковський Юрій Вікторович
Народився1940
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьісторик науки
Галузьісторія науки
Науковий керівникМейєн Сергій Вікторович
Знання мовросійська
ЗакладРосійський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd і S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd

Чайковський Юрій Вікторович — російський історик науки, філософ та еволюціоніст, кандидат технічних наук. Учень палеоботаніка Сергія Меєна. Провідний науковий співробітник Інституту історії природознавства і техніки РАН[ru]. Один з нащадків композитора Петра Чайковського.[1]

Автор численних монографій з історії науки та еволюційної біології, серед яких:

  • Еволюція (рос. Эволюция). — М.: Центр системных исследований — ИИЕТ РАН, 2003. — 472 с.
  • Активний зв'язний світ. Досвід теорії еволюції життя (рос. Активный связный мир. Опыт теории эволюции жизни). М., КМК, 2008
  • Діатропика, еволюція й систематика. До ювілею Меєна (рос. Диатропика, эволюция и систематика. К юбилею Мейена). М., КМК, 2010
  • Лекції про доплатоновське знання рос. Лекции о доплатоновом знании. Москва, КМК, 2012
  • В колі знання (рос. В круге знания). М., КМК, 2013
  • Миси Льодовитого нагадують (рос. Мысы Ледовитого напоминают). Москва, КМК, 2015
  • Заключні думки (рос. Заключительные мысли). 2-е видання Москва, КМК, 2018
  • Автопоез (рос. Автопоэз). — М: КМК, 2018

У книгах «Еволюція» та «Активний зв'язний світ» Чайковського наводиться огляд та систематизація численних концепцій біологічної еволюції.[2] Окрім того Чайковський виступає прихильником теорії номогенезу, як продовжувач лінії Лева Берга, Олександра Любищева, Сергія Меєена.[3] Праці Чайковського у галузі еволюційної біології неодноразово піддавалися критиці з боку біологів[4][5], хоча інші дослідники наголошують на їх цінності як полемічної літератури[6].

Примітки

  1. ↑ Потомки Петра Ильича Чайковского подарили книги Центральной городской библиотеке. [Архівовано 4 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Щеголев Сергей Юрьевич. Современные взгляды на эволюцию: о роли горизонтального переноса генов // Известия высших учебных заведений. Прикладная нелинейная динамика. — 2013. — Вип. 4.(рос.)
  3. ↑ Sudakov, K. V.; Zusmanovskii, G. S.; Zusmanovskii, A. G. (2007). Reflections on the publication of Yu. V. Chaikovskii’s book “Evolution. Coenological Studies”, Moscow: Center of systemic studies, 2003, 472 pp. Journal of Evolutionary Biochemistry and Physiology. 43 (6): 620—625. doi:10.1134/S0022093007060126. ISSN 0022-0930.
  4. ↑ Глаголев С. М. О книге Ю. В. Чайковского «Наука о развитии жизни» [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Электронная публикация, 2009.(рос.)
  5. ↑ Пучковский С. В. Что нового для теории эволюции можно обнаружить в хорошо забытом старом [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.]. //Наука и жизнь, 2008, N 7
  6. ↑ Михайлов, К. Г. Борьба с официозом [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Химия и жизнь. — 2014. — № 4. — С. 48-50(рос.)


Персоналії Росії Це незавершена стаття про особу Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.