Ментона

Ментона Menton
Країна	Франція
Регіон	Прованс — Альпи — Лазурний Берег
Департамент	Приморські Альпи
Округ	Ніцца
Кантон	центр кантонів Мантон-Ест і Мантон-Уест
Код INSEE	06083
Поштові індекси	06500
Координати	43°46′30″ пн. ш. 7°30′00″ сх. д.^H G O
Висота	0 - 774 м.н.р.м.
Площа	14,05 км²
Населення	30 412 (01.01.2021[1])
Густота	2164,6 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер Мандат	Jean-Claude Guibal 2020-2026

Менто́на[2] (або Манто́н, фр. Menton, італ. Mentone) — місто та комуна (муніципалітет) у Франції, у регіоні Прованс — Альпи — Лазурний Берег, департамент Приморські Альпи. Населення — 30 412 осіб (01.01.2021)[1].

Старе місто Мантон, вид зі старого порту.

Географія

Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 690 км на південний схід від Парижа, 180 км на схід від Марселя, 21 км на північний схід від Ніцци на Лазурному Березі Французької Рив'єри, місто називають перлиною Рив'єри.

Історія

Мантон: Старе місто і бухта

До 1861 року місто було частиною кнізівства Монако, але перейшло під контроль Наполеона ІІІ за вимогою містян і було передано Франції Карлом ІІІ для визнання незалежності Монако.

Географія, клімат і господарство

Мантон розміщений біля франко-італійського кордону, навпроти італійського містечка Вентімілья. Теплий клімат сприяє вирощуванню лимонних, мандаринових і помаранчевих садів, тому одним з найпоширеніших символів міста є лимон.

Рибна промисловість зазнала великої шкоди у 1980-х і 1990-х роках через розповсюдження так званої «водорості-вбивці» Caulerpa taxifolia (азійської тропічної водорості, яку в Середземному морі вперше було знайдено поблизу Океанографічного Музею Монако в 1984 році), і яка розповсюдилася морським дном узбережжя, і призвела до значного зменшення місцевих популяцій риб.

Краєвиди міста

Місто Мантон відоме своїми садами і парками — сад Оранжерея Мадонни і Екзотичний ботанічний сад Мантона, вілла Фонтана Роза, парк якої відкрито для відвідування, парк Марія Серена.

Мантон. Вид на старе місто

Музей Жана Кокто

Архітектурні пам'ятки

• Базиліка Св. Архангела Михаїла з дзвіницею, побудована у 1619 році генуезьким архітектором Лоренцо Лаванья.
• Музей Жана Кокто, розміщений у Бастіоні порту Мантона. Бастіон було збудовано 1636 року на воді, але у наш час він опинився вже на береговій лінії.
• Зала укладання шлюбів мерії міста, яку розмалював і перетворив на справжній витвір мистецтва 1950-х роках Жан Кокто.

Щорічні культурні заходи

У лютому проводять Лимоновий фестиваль, його заходи відбуваються за певною тематикою, яка змінюється щороку. У минолому проводились фестивалі Віва Іспанія (Viva España), Дісней (Disney), Неверленд (Neverland — Країна, Що Не Існує — за мотивами казок), Індія. Фестиваль триває кілька днів, упродовж яких вулицями міста відбуваються урочисті походи артистів й музикантів. Сади й саме місто прикрашають за тематикою фестивалю, лимоновими деревами і цитрусовими фруктами.

У центрі старого міста проводиться щорічний Фестиваль класичної музики.

Демографія

Динаміка населення (Ehess[4] · [5] і INSEE[6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	12 504	1976	1541	3129	3202	2334	322
Жінки	15 153	1964	1517	3502	3768	3598	804
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 322  85 + 804  478  80-84 975  598  75-79 925  616  70-74 889  642  65-69 809  660  60-64 914  858  55-59 974  760  50-54 893  924  45-49 987  936  40-44 1085  873  35-39 1031  664  30-34 823  656  25-29 563  674  20-24 709  867  15-20 808  729  10-14 726  656  5-9 666  591  0-4 572

Економіка

2010 року серед 17 523 осіб працездатного віку (15—64 років) 12 940 були активними, 4583 — неактивними (показник активності 73,8%, у 1999 році було 70,4%). З 12 940 активних мешканців працювали 11 492 особи (5939 чоловіків та 5553 жінки), безробітними було 1448 (630 чоловіків та 818 жінок). Серед 4583 неактивних 1595 осіб було учнями чи студентами, 1515 — пенсіонерами, 1473 були неактивними з інших причин[8].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 15119 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 31275,5 особи, медіана доходів виносила 19 477 євро на одного особоспоживача[9]

Сусідні муніципалітети

	Сент-Аньє	Кастійон	Кастеллар
	Горбйо	Пн	Вентімілья ( Італія)
		Зх    Ментона    Сх
		Пд
	Рокбрюн-Кап-Мартен	Середземне море	Середземне море

Галерея зображень

• 
  Vue de Menton depuis la route de Garavan Supérieur
• 
  Франко-італійський прикордонний пост в Ментоні (Приморські Альпи).
• 
  Les hauts de la ville depuis la route de Garavan Supérieur
• 
  Le centre, la place aux herbes
• 
  Le vieux Menton et son enchevêtrement de toitures en tuiles rondes vu depuis le début du Boulevard de Garavan.
• 
  Вид на алею Vieux Menton. На задньому плані - порт Ментона-Гаравана з італійським кордоном внизу праворуч.
• 
  Rue piétonne, rue St Michel vue dans le sens Est-Ouest.
• 
  La ville de Menton vue de l'avenue «Porte de France».
• 
  basilique]] Saint-Michel vu du cimetière de la Montée du Souvenir.
• 
  Une partie du Vieux Menton vue de la mer, depuis le stade RONDELLI.
• 
  Saint-Michel]] pavé de galets noirs et blancs aux armes des Grimaldi.
• 
  Serre de la Madone
• 
• 
• 
  Le fameux poste de douane rendu célèbre par le film de Gérard Oury «Le Corniaud».

Персоналії

У Мантоні жив і помер іспанський письменник Вісенте Бласко Ібаньєс.

Міста-побратими

• Монтре, Швейцарія (1953)
• Нордвейк, Нідерланди (1953)
• Намюр, Бельгія (1958)
• Баден-Баден, Німеччина (1962)
• Нафпліон, Греція (1966)
• Сочі, Росія (1966)
• Валенсія, Іспанія (1982)
• Лагуна-Біч, США[10]

Панорама міста

Див. також

• Список муніципалітетів департаменту Приморські Альпи

Примітки

1. Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
2. [[[Українська радянська енциклопедія]] : у 12 т. / гол. ред. [[Бажан Микола Платонович|М. П. Бажан]] ; редкол.: [[Антонов Олег Костянтинович|О. К. Антонов]] та ін. — 2-ге вид. — К. : [[Головна редакція Української радянської енциклопедії|Головна редакція УРЕ]], 1974–1985.. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 20 травня 2018. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка); символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 62 (довідка) Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.]
3. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
4. Population par commune avant 1962 (résultats publiés au journal officiel ou conservés aux archives départementales). Процитовано 15 février 2010., наведено за французькою вікіпедією
5. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. Cassini. Процитовано 15 février 2010., наведено за французькою вікіпедією
6. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
10. Взаємини міст Лагуна-Біч і Мантон [Архівовано 4 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті lagunabeachsistercities.org

Посилання

• www.menton.com [Архівовано 14 березня 2010 у Wayback Machine.]
• Bienvenue à Menton [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Туристичне бюро муніципалітету Мантон [Архівовано 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Centrale réservation Hôtelière Туристичне бюро муніципалітету Мантон [Архівовано 27 лютого 2010 у Wayback Machine.]
• Історія і культура краю

Портал «Франція»   Портал «Географія»