|
Мезія
43°58′ пн. ш. 21°08′ сх. д. / 43.96° пн. ш. 21.13° сх. д.  .svg)  Мезія (лат. Moesia, грец. Μοισία) — антична область на території теперішньої Болгарії, на південному березі річки Дунай, а також провінція Римської імперії. Вона включала території сучасної Півночі Північної Македонії, півдня Сербії (Верхня Мезія), північ Болгарії, південний схід Румунії, південь Молдови і України (Нижня Мезія). Стислі відомостіУ стародавніх географічних джерелах Мезія була обмежена на півдні Балканами і Шар-Планиною, на заході річкою Дрина, на півночі Дунаєм і на сході Чорним морем. Область була заселена головним чином фракійцями (гети, мези, бєссі та ін.), даками та іллірійцями. Область отримала свою назву від народності мези, які проживали там до римського завоювання у 29 році до н.е. Офіційно стала римською провінцією у 6 році. У 46 році до Мезії було приєднано Добруджу. Мезія була реорганізована імператором Доміціаном в 87 році на дві провінції: Moesia Superior — Верхня Мезія, (до Дунаю) і Moesia Inferior — Нижня Мезія, (від гирла річки Дунай, а потім вгору за течією). Під час адміністративних реформ імператора Діоклетіана (284—305 рр.) обидві провінції в Мезії були реорганізовані. Moesia Superior була розділена на дві північні частини, що утворювали провінцію Moesia Prima, включаючи міста Вімінаціум і Сінгідун, а південна частина була організована як нова провінція Дарданія з містами Скупі і Ульпіана. Водночас Moesia Inferior була поділена на Moesia Secunda і Scythia Minor. Головні міста Moesia Secunda включали Marcianopolis (Девня), Odessus (Варна), Nicopolis (Нікопол), Abrittus (Разград), Durostorum (Сілістра), Transmarisca (Тутракан), Sexaginta Prista (Русе) і Novae (Свіштов), усі в Болгарії. Сучасне значення Мезії поширюється тільки на землі між Дунаєм, Балканами та Чорним морем. Більша частина її території знаходиться в межах Республіки Болгарії і Середньої та Північної Добруджі в Румунії. Назва не має ніякого політичного або адміністративного значення і використовується лише в історичному сенсі. Дискусійним до сьогодні є питання щодо утворення провінції Мезії. Ряд вчених називає 29 — 28 рр. до н. е., коли македонська армія Красса розгромила мезів, бастарнів і гетів[1][2]. Також у хронології цієї події зустрічаються ще дві дати: 6 р. н. е. (свідчення Діона Кассія про Цецину Сєвєра) і 15 р. н. е. (дані Корнелія Тацита про події, коли за Помпеєм Сабіном була збережена провінція Мезія з доповненням ще Ахайї та Македонії[3] С.80-111. О. Г. Бандровський вважає вірним підхід С.Саприкіна, який датує утворення провінції Мезія 15 р. н. е., а свідчення Діона Кассія інтерпретує як вказівку на те, що під час початку паннонсько — далматського повстання в 6 р. н. е. Мезія вже перебувала під управлінням римського військового командування[3]С.86. Близько 12 р. н. е. гети напали на місто Егіс біля Істру. У приморські міста послано Весталіса, що відзначився в битві за Егіс[4]. Це зроблено в ході підготовки до включення їх у римську провінцію, здійснене через три роки. Таким чином, 15 р. н. е. є роком утворення окремої провінції Мезія. Керівництво
Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
