Матусевич Віталій Олегович

Матусевич Віталій Олегович
 Сержант
Загальна інформація
Народження12 серпня 1986(1986-08-12)
Жовті Води[1]
Смерть31 липня 2014(2014-07-31) (27 років)
Шахтарськ
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матусевич.

Віта́лій Оле́гович Матусевич (12 серпня 1986 — 31 липня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[2]

Життєпис

Народився 1986 року в місті Жовті Води; старший син у багатодітній родині. Закінчив криворізьку школу № 75, що на Соцмісті. Відслужив у лавах Збройних сил України, у повітряно-десантних військах, займався парашутним спортом. Як резервіст брав участь кожні пів року в навчаннях десантників. 2007 року пішов працювати на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — у цех блюмінгу № 2. Закінчив Криворізький політехнічний коледж, перейшов працювати до залізничного цеху № 1.

Призваний до лав ЗСУ під час першої хвилі мобілізації. Командир бойової машини десанту, 25-та окрема повітряно-десантна бригада.

Зголосився очолювати колону, бо вважав, що його побратими, які мають свої сім'ї, повинні мати більше шансів вижити. Загинув 31 липня 2014-го при виконанні бойового завдання — під час потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій українських військ та одночасної атаки із засідки — на колону БТРів десантників поблизу Шахтарська.

Похований у місті Кривий Ріг, Центральне кладовище, Алея Слави.

Удома залишилися батьки, сестра та двоє братів.[джерело?]

Нагороди та вшанування

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • Криворізькою міською радою нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
  • На честь Матусевича названо вулицю у Кривому Розі[3].
  • Відзнака Міністра Оборони України «За воїнську доблесть»

Джерела

  • Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  • Загиблі герої
  • Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  • Небесна Гвардія

Примітки

  1. ↑ Матусевич Віталій Олегович. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
  2. ↑ Матусевич Віталій Олегович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 9 липня 2024.
  3. ↑ Новые названия улиц Кривого Рога. Официальный список!. Блог города Кривой Рог| Фоторепортажи. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 10 грудня 2016.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.