Матуліс Юозас Юозович

Матуліс Юозас Юозович
Матуліс Юозас Юозович
Народився	7 (19) березня 1899 ; село Татконіс Віленської губернії, тепер Литва
Помер	25 червня 1993 (94 роки) ; Вільнюс, Литва
Країна	СРСР; Литва
Національність	литовець
Діяльність	хімік, політик
Галузь	хімія
Відомий завдяки	фізична хімія
Alma mater	Університет Вітовта Великого
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Знання мов	литовська
Заклад	Вільнюський університет
Членство	Академія наук СРСР і Академія наук Литви
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Юозас Юозович Матуліс (19 березня 1899(18990319), село Татконіс Віленської губернії, тепер Литва — 25 червня 1993, місто Вільнюс, Литва) — литовський і радянський вчений, хімік, президент Академії наук Литовської РСР. Кандидат у члени Бюро ЦК КП Литви з 1957 по 1 березня 1960 року. Депутат Верховної ради Литовської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань. Доктор хімічних наук (1934), професор (1940). Академік Академії наук Литовської РСР (1941), член-кореспондент Академії наук СРСР (1946). Герой Соціалістичної Праці (1.10.1965).

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1914—1917 роках навчався в гімназії в місті Лібаві (Лієпаї). З 1920 року працював наглядачем телефонної станції в Литовській республіці.

У 1924 році закінчив вечірню профспілкову школу в Каунасі і вступив на технічний факультет Литовського університету. У 1925 році перевівся на хімічне відділення факультету математичних наук та природознавства, тоді ж вступив до молодіжної організації Литовської соціал-демократичної партії. У 1928 році прийнятий в університет на посаду молодшого лаборанта. У 1929 році закінчив Каунаський університет.

З 1930 року — головний асистент кафедри хімії Каунаського університету. У 1931—1933 роках стажувався в Лейпцизькому університеті Німеччини. З 1936 року — доцент, завідувач кафедри Вільнюського університету.

У 1940—1941 роках — завідувач кафедри фізичної хімії, декан факультету математичних наук та природознавства Вільнюського державного університету Литовської РСР.

У 1944—1945 роках — проректор Вільнюського державного університету Литовської РСР.

У 1945—1946 роках — голова Організаційного комітету Академії наук Литовської РСР.

У 1946—1984 роках — президент Академії наук Литовської РСР.

Член ВКП(б) з 1950 року.

Одночасно, в 1956—1976 роках — директор Інституту хімії і хімічної технології АН Литовської РСР.

У 1959—1963 роках — заступник головного редактора, в 1963—1971 роках — головний редактор «Литовської радянської енциклопедії».

У 1984—1990 роках — член Президії Академії наук Литовської РСР.

Здійснив 59 наукових відкриттів у галузі фотохімії, електрохімії, дослідження швидкості протікання хімічних реакцій, розроблення наукових основ технології покриттів із заданими властивостями. Автор понад 200 підручників, монографій та наукових статей, у тому числі фундаментального курсу колоїдної хімії (вид. 1947, Каунас) та керівництва з фізичної хімії (вид. 1948, Каунас).

Помер 25 червня 1993 року в місті Вільнюсі.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (1.10.1965)
п'ять орденів Леніна (20.07.1950; 5.04.1958; 1.10.1965; 18.03.1969; 16.03.1979)
чотири ордени Трудового Червоного Прапора (08.04.1947; 19.07.1948; 19.09.1953; 17.09.1975)
орден Дружби народів (16.03.1984)
медаль імені С. І. Вавілова Академії наук СРСР (1970)
медалі
Заслужений діяч науки Литовської РСР (1945)