|
Маслов Василь Іванович
Василь Іванович Маслов (21 грудня 1884 (2 січня 1885), Ічня — 22 березня 1959, Київ) — український літературознавець, історик літератури, етнограф. Брат Сергія Маслова. БіографіяНародився 21 грудня 1884 (2 січня 1885) року в Ічні. 1903 року закінчив із золотою медаллю Прилуцьку гімназію. Того ж року вступив на історико-філологічний факультет Московського університету. 1904 перейшов до Київського університету, який закінчив у 1909 році. Ще студентом почав займатися науковою роботою під керівництвом професора В. Перетца. 1910 затверджений штатним стипендіатом на кафедрі російської мови і словесності при Київському університеті. 1914 — магістр, від 1915 — приват-доцент Київського університету, від 1917 — приват-доцент Вищих жіночих курсів. 1915—1920, крім лекцій з російської літератури і практичних занять, викладав російську мову і літературу в київських гімназіях. Викладав на педагогічних курсах, реорганізованих у Прилуцький педагогічний технікум (1920—1927). 1927 очолив Прилуцький окружний музей, створений на базі сокиринської колекції пам'яток старовини і мистецтва Г. Ґалаґана і Прилуцького повітового музею. У музеї заснував «Відділ культурних робітників Прилуччини», де концентрувалися документи і матеріали, пов'язані з життям та діяльністю Є. Гребінки, М. Костомарова, М. Маркевича, Г. Ґалаґана, Т. Шевченка. Завдяки енергійним заходам Маслова музей перетворився в краєзнавчий осередок, який займався вивченням Прилуччини. Ініціатор створення 1927 при міському кабінеті політичної освіти музейної секції, співробітники якої підготували реєстр пам'яток історії, культурири і природи Прилуччини. Започаткував видання «Бюлетеня Прилуцького окружного музею», в якому друкувалися розвідки місцевих дослідників, а також київських вчених С. Маслова і М. Макаренка. 1929 Василя Маслова, унаслідок злісного наклепу, зведеного секретарем Прилуцького істпарту І. Ідліним, було знято з посади завідувача музею. Від 1930 — науковий співробітник ВУАН, працював у фольклорно-етнографічній комісії, після реорганізації — в Інституті історії матеріальної культури ВУАН. Від вересня 1937 — виконувач обов'язків професора кафедри російської літератури у Київському педагогічному інституті (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова), завідувач кафедри російської літератури, голова Державної комісії на літературному факультеті заочного сектору інституту. Читав лекції з історії російської літератури 18-го — 1-ї половини 19 ст., спецкурси з історії російсько-українських культурних і літературних зв'язків у 2-й половині 19 ст. У часи німецької окупації Києва — референт при педагогічному інституті, після його закриття — при шкільному відділі. Займався дисертаційною роботою на тему: «Томас Мур в російській літературі», запланованою напередодні війни. За фундаментальну наукову працю «Літературна діяльність К. Ф. Рилєєва», опубліковану 1912, після публічного захисту 1944 Маслову присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук. Від 1944 науково-педагогічна діяльність Василя Маслова пов'язана з Київським державним університетом, де він працював старшим викладачем, від 1946 — доцентом, керував студентським гуртком з російської літератури 19 століття. Помер 22 березня 1959 року у Києві. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №18). Надгробок — закруглена згори стела із чорного граніту.  Наукова діяльністьАвтор праць з історії української і російської літератури, фольклору, етнографії, археології. Маслову належить кілька неопублікованих праць:
Праці
Література
Джерела
|
||||||||||||||||||||
