Марія Лещинська
Марія Кароліна Зофія Феліція Лещинська (пол. Maria Karolina Zofia Felicja Leszczyńska, фр. Marie Leszczyńska; 23 червня 1703, Тшебниця — 24 червня 1768, Версаль, Франція) — королева Франції, дружина короля Людовіка XV, дочка колишнього короля польського і великого князя литовського Станіслава Лещинського і його дружини Катерини Опалінської. Відома як "Бабуся трьох королів", оскільки її старший син Людовик-Фердинанд був батьком французьких монархів Людовіка XVI, Людовіка XVIII і Карла X. ЖиттєписНародилася 23 червня 1703 року[2] в м. Тшебниця[3] (нині повітовий центр Нижньосілезького воєводства, Польща). Батько — король Речі Посполитої і Великий князь Литовський і Руський Станіслав Лещинський, прихильник короля Швеції Карла ХІІ, представник шляхетського роду Лещинських гербу Венява. Матір — дружина батька Катажина Опалінська гербу Лодзя,[4] дідичка Серакува.[5] Мала старшу сестру Анну (1699—1717)[6]. РодинаШлюб Марії відбувся, коли нареченому було 15 років, а їй — 22. Кандидатура нареченої, дочки монарха, що вже не правив, була вибрана навмисно, щоб не втягти Францію через шлюб у будь-яку політичну коаліцію. Втім, у 1730-х роках Людовик намагався знову відвоювати для свого тестя польський трон, але невдало. Спочатку шлюб був щасливим, Марія народила кілька дітей, але різниця у віці і схильність короля до зрад зруйнували союз. З 1730-х років, на четвертому десятку життя, Марія була витіснена на другий план, а ключову роль при дворі і в політиці стали грали молоді фаворитки Людовика XV. Захворіла на початку 1767 року. Померла 24 червня 1768 року у Версальському палаці. Похована у базиліці Абатства Сен-Дені. У шлюбі народила 10 дітей — вісім дочок та двох синів. Троє дітей померли у ранньому віці. Єдиний син, що залишив нащадків — дофін Франції Людовик. Він помер ще за життя батьків; серед його дітей (онуків Марії Лещинської) — Людовик XVI, Людовик XVIII і Карл X. З шести дочок, що дожили до юності, тільки найстарша вступила в шлюб.
Примітки
Джерела
Посилання
|