Аделаїда Аквітанська
Адбелагіда, Адель або Аделаїда з Аквітанії (також відома як Аделаїда з Пуатьє; бл. 945 або 952—1004)[2] — дружина короля Франції Гуго Капета. Аделаїда та Гуго були засновниками династії Капетингів Франції, і Аделаїда мала певний вплив на управління чоловіком Францією. ЖиттєписАделаїда була дочкою Вільгельма III, герцога Аквітанського та Аделі Нормандської, доньки Ролло, герцога Нормандського. Її батько використовував її як гарантію перемир'я з Гуго Капетом, з яким вона одружилась у 969 році.[3] У 987 році, після смерті Людовика V, останнього короля Каролінгів Франції, Гуго було обрано новим королем з королевою Аделаїдою. Подружжя були проголошені новими монархами в Санлісі, а благословенні в Нуайоні. Таким чином, вони стали засновниками династії Капетингів Франції.[2] Очевидно, Гуго довірився рішенню Аделаїди і дозволив їй брати участь в урядуванні. Він попросив її провести переговори від його імені з регентом Священної Римської імперії імператрицею Феофаною, заздалегідь взявши на себе зобов'язання дотримуватись будь-якої угоди, яку вони дійшли. Син Аделаїди, Роберт, конфліктував наприкінці 990-х років з Гербертом, архієпископом Реймським. Герберт знайшов притулок у Оттона III, сина Феофано та нового імператора Священної Римської імперії, і Аделаїда намагалася відкликати першого до Реймсу, але Герберт протистояв цьому наказу в листі, датованому весною 997 року.[4] РодинаУ Аделаїди та Гуго було принаймні троє дітей, які дожили до повноліття:
Про деяких інших доньок є недостатньо інформації. Примітки
|