Марія Бургундська (герцогиня Клевська)

Марія Бургундська
Народження:	1393  Діжон
Смерть:	30 жовтня 1463  Калькар, Клеве, Дюссельдорф, Німеччина
Рід:	бургундська гілка династії Валуа^d
Батько:	Жан Безстрашний[1]
Мати:	Маргарита Баварська[1]
Шлюб:	Адольф I^d[1]
Діти:	Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Munich^d[2], Катерина Клевська, John I, Duke of Cleves^d[1], Elisabeth of Cleves, Countess of Schwarzburg-Blankenburg^d[2], Агнеса Клевська[2][1], Adolph of Cleves, Lord of Ravenstein^d[2], Марія Клевська[1], Helen of Cleves^d[2][1], Engelbert von der Mark-Kleve^d[2] і Anna von der Mark-Kleve^d[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Марія Бургундська (бл. 1393, Діжон, Франція — 30 жовтня 1463, Калькар, Дюссельдорф) — друга дитина Жана Безстрашного і Маргарити Баварської[3], сестра Філіпа III Доброго[4]. Марія народилася в Діжоні. У травні 1406 року вона стала другою дружиною Адольфа^[ru], графа Марку^[ru][5]. 1417 року він став першим герцогом Клевським. Вони були бабусею і дідусем короля Франції Людовика XII; прапрадідами Йоганна III, герцога Клевського^[ru], батька Анни Клевської, яка була четвертою дружиною короля Англії Генріха VIII. За лінією їхньої дочки Катерини вони були предками Марії Стюарт.

Герцог і герцогиня Клевські жили в замку Вінендале^[ru] в Західній Фландрії. Вона померла в замку Монтерберг біля м.Калькар в сучасному районі Клеве.

Діти

1. Маргарита (1416—1444), дружина герцога Вільгельма III Баварського, потім графа Ульріха V Вюртемберзького;
2. Катерина (1417—1479), дружина герцога Арнольда Гельдернського^[ru];
3. Йоганн^[ru] (1419—1481), наступний герцог Клевський;
4. Єлизавета^[en] (1420—1488), дружина Генріха XXVI Шварцбург^[en]-Бланкенбурзького;
5. Агнес (1422—1446), дружина короля Наваррського Карла IV;
6. Єлена (1423—1471), дружина герцога Генріха Брауншвейг-Люнебурзького^[ru];
7. Адольф^[en] (1425—1492), одружений із Беатрисою Португальською^[en];
8. Марія (1426—1487), дружина герцога Карла Орлеанського, мати короля Людовика XII.

Спадок

Після смерті Адольфа Клевського 1448 року йому спадкував син Йоганн. Марія пішла в замок Монтерберг^[de], недалеко від Калькара. Повернувшись із поїздки на Близький Схід 1449 року, Йоганн відвідав бенедиктинський монастир у Болоньї і разом із матір'ю вирішив заснувати в Калькарі схожий монастир, у якому змогли б розміститися дюжина ченців[6]. Будівництво розпочато 1453 року і завершено до 1457 року[7]. У будівлях містилися численні твори мистецтва і велика бібліотека. Після секуляризації 1802 року церкву і більшість будівель знесено, твори мистецтва розподілено по всіх навколишніх церквах, зокрема й у церкву Святого Миколая^[de] в Калькарі. Від монастиря збереглася тільки частина стіни.

Місто жило за рахунок вовняної ткацької промисловості. Заможне місто й присутність аристократії в особі Марії приваблювали художників. У Калькарській церкві, побудованій 1450 року, і в монастирі було багато предметів мистецтва. До початку XVI століття місто стало центром школи скульптури, в яку входив Генріх Доуверманн^[de]. Крім того, такі вчені, як Конрад Гересбах^[de], радник герцогів Клевських, гуманіст, юрист, педагог і фермер, періодично проживали в Калькарі. Цей період розквіту закінчився в середині XVI століття, внаслідок занепаду ткацької діяльності та епідемії чуми, яка знищила населення.

Родовід

Примітки

1. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Janet Backhouse. The illuminated page: ten centuries of manuscript painting in the British Library. — 1997. — С. 166.
4. Aline S. Taylor. Isabel of Burgundy. — 2002. — С. 64.
5. Genealogics. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 квітня 2022.
6. " Dominikaner in Kalkar « [Архівовано 9 грудня 2018 у Wayback Machine.] sur kirchesite.de.
7. » Die Dominikaner in Kalkar " [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] sur le site KLE-point.

Література

• Early Netherlandish painting: its origins and character, Volume 2, Erwin Panofsky, 1971