|
Людовик I (граф Фландрії)
Людовик (Луї) I Неверський (1304 — 26 серпня 1346) — граф Фландрський з 1322 р, граф Неверський (Людовик II) з 1322 р, граф Ретельський з 1328 року з династії Дамп'єр. Син Людовика I (графа Неверу) та його дружини Іоанни (графині Ретеля). БіографіяВиховувався при французькому дворі. Після смерті батька Людовик успадкував Неверське графство, а після смерті діда, Роберта III Бетюнського — Фландрське графство. Ставши графом Фландрії, Людовик орієнтував свою політику на Францію, васалом якої він був. При ньому Фландрія фактично стала французькою провінцією. Він закінчив довгу династичну війну з графами Геннегау (Ено) через Зеландію, уклавши 6 березня 1323 договір, за яким Західна Зеландія відійшла до Віллему III, графу Геннегау, а інша частина — Фландрії. В 1325 його піддані повстали, в результаті чого Людовик був змушений втекти до Франції. Повернувся він до влади тільки в 1328 році за підтримки французької армії. Він продовжував дотримуватися профранцузької політики і тоді, коли в 1336 король Англії Едуард III наклав ембарго на експорт вовни у Фландрію, в результаті чого суконна промисловість опинилася на межі розвалу. Фламандські торговці міст Гент, Брюгге і Іпр об'єдналися під проводом Якоба ван Артевельде і вступили в союз з Англією. В результаті в 1339 Людовик був вигнаний з Фландрії. Після початку Столітньої війни Людовик бився з англійцями в рядах французької армії. Він загинув 26 серпня 1346 в битві при Кресі. Шлюб та дітиДружина: з 27 липня 1320 Маргарита I (пфальцграфиня Бургундії) (1309 — 9 травня 1382), пфальцграфиня Бургундії та графиня Артуа з 1361, дочка Філіппа V (короля Франції) та його дружини Іоанни II (пфальцграфині Бургундії).
Крім того, Людовик мав 15 незаконних дітей:
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
