|
Марія Боґда
Марі́я Бо́ґда (пол. Maria Bogda, справжнє ім'я — Яні́на Копа́чек-Бро́дзіш (пол. Janina Kopaczek-Brodzisz); 25 листопада 1909, Львів, Австро-Угорщина — 30 червня 1981, Дезерт-Гот-Спрінґс, США) — польська акторка театру та кіно. ЖиттєписНародилася 25 листопада 1909 року у Львові, тут закінчила школу Софії Стшалковської[4] (нині в цій будівлі знаходиться загальноосвітня школа № 6)[5]. В 1926 перемогла у конкурсі «Фотогенічні обличчя», організованого газетою «Warszawski Wieczór», і в нагороду отримала річний курс навчання в Інституті кіно імені Віктора Беганьського у Варшаві[6]. Під час навчання познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, теж львів'янином[7] і студентом Інституту кіно, актором Адамом Бродзішем. Шлюб вони взяли в 1934[6].
1929 року Марія Боґда посіла перше місце в конкурсі «Найкрасивіший тип польки» газети «Ilustrowany Kuryer Codzienny»[8] та почала зніматися в кіно. Цього ж року стала членом Львівського клубу короткохвильовиків, з позивним SP3HR[9].  Знімалася в німому кіно, а згодом і в звуковому. У декількох фільмах зіграла разом із своїм чоловіком Адамом Бродзішем: «Безіменні герої» (1932), «Голос пустелі[pl]» (1932), «Під твій захист[pl]» (1933), «Молодий ліс» (1934), «Рапсодія Балтики» (1935), «Пан редактор скаженіє» (1937), «Жінки над прірвою[pl]» (1938), «Богородиця[pl]» (1939). Подружжя мешкало у віллі на околицях Варшави. Вони були популярними акторами, мали успіх у товаристві. В січні 1938 року їх було обрано Королем та Королевою Балу Моди у варшавському Готелі «Європейський»[6][10]. Акторська кар'єра Марії закінчилася з початком Другої світової війни. Роки окупації подружжя провело у Варшаві. У 1939—1941 Марія працювала офіціанткою у кав'ярні «Наполеонка»[11]. Разом з чоловіком брала участь у Варшавському повстанні[7] — працювала у їдальні для повстанців, у своїй віллі організувала шпиталь. Після поразки повстання подружжя Бродзішів залишило Варшаву, оселилося в Закопаному, утримуючи тут пансіонат «Бродзішувка» (пол. Brodziszówka)[6][10]. В повоєнному кінематографі для Марії місця не знайшлося[12], протягом кількох років вона грала у мандрівному театрі, організованому її чоловіком[6]. У 1950 Адама Бродзіша взяли до трупи театру в Бельсько-Бялій. В червні 1961 театр, із спектаклем «Скіз» Габріелі Запольської, поїхав на гастролі до США[13]. У турне Адам взяв і свою дружину. По його закінченню подружжя вирішило не повертатися до Польщі. Вони залишилися в країні, оселилися в Лос-Анджелесі та почали займатися розведенням шиншил[6][12]. Після виходу на пенсію подружжя Бродзішів збудувало в Дезерт-Гот-Спрінґс власний будинок й прожило тут решту свого життя[7]. Марія Боґда померла 30 червня 1981, за п'ять років помер і її чоловік. За заповітом Марії, в квітні 1988 прах подружжя було перевезено до Польщі[6]. Їхня могила розташована на Раковицькому цвинтарі в Кракові, місце — JB-6-3[11][14]. Творчість  Марія Боґда стала першою білявкою в польському кінематографі[4]. Раніше для зйомок застосовувалася ортохроматична кіноплівка, нечутлива до жовтого і червоного, через що світлоокі, біляві актори виходили в кадрі невиразними. В другій половині 1920-х років замість неї, в польському кіновиробництві, почали використовувати панхроматичну плівку, чутливу до всього видимого спектра світла[15]. Загалом акторка знялася в 17 польських фільмах[16][17]. Більшість її ролей — це миловидні, лагідні, вірні чоловікові, вітчизні та Богові жінки[12][4].
Джерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
