Марченко Ніна Яківна

Марченко Ніна Яківна
Народження	15 жовтня 1940(1940-10-15) (84 роки)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж
Навчання	Київський державний художній інститут (1965)
Діяльність	художниця
Вчитель	Григор'єв Сергій Олексійович, Будников Олександр Гаврилович, Трохименко Карпо Дем'янович, Штільман Ілля Нісонович, Забашта Василь Іванович і Чичкан Леонід Ілліч
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Ні́на Я́ківна Ма́рченко (нар. 15 жовтня 1940, Ленінград) — українська художниця-живописець; член Спілки радянських художників України з 1973 року. Заслужена художниця УРСР з 1976 року.

З життєпису

Народилася 15 жовтня 1940 року у місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). 1965 року закінчила Київський державний художній інститут, де навчалася зокрема у Сергія Григор'єва, Олександра Будникова, Карпа Трохименка, Іллі Штільмана. Дипломна робота — картина «Повернене дитинство», присвячена дітям Бухенвальда[1]. До 1968 року навчалась у творчих майстернях при Академії мистецтв СРСР у Києві у Василя Забашти і Леоніда Чичкана.

Живе у Києві, в будинку на вулиці Заньковецької, № 6, квартира 39[2].

Творчість

Працює в галузі станкового живопису, авторка тематичних полотен, пейзажів у реалістичному стилі. Серед робіт:

• 1965 — «Повернене дитинство»;
• 1968 — «Студенти-медики»;
• 1970 — «Ніхто не забутий»;
• 1971 — «На свято»;
• 1972 — «Материнські думи»;
• 1974 — «Майбутньому поколінню»;
• 1975 — «Народні майстри»;
• 1976 — «Мир. Кінець війни»;
• 1976 — «Вони мріяли про Перемогу»;
• 1984 — «Жінки Донбасу»;
• 1985 — «Червоні маки — гірка пам'ять вій­ни»;
• 1985 — «Пам'ять»;
• 1987 — «Посвячені яблука»;
• 1988 — «Чекала мати сина»;
• 1992 — «Нове життя»;
• 1994 — «Теплий вечір»;
• 1995 — «Бабусин хліб».

У 1990-х роках за пропозицією американського колекціонера Вільяма Моргана та американського дослідника Голодомору 1932—1933 років Джеймса Мейса написала чотири картини на тему голодомору:

• «Останній шлях»: худий від голоду хлопець, під спостереженням односельців, тягне через село на візку померлого;
• «Мати 1933-го»: в пшеничному полі на колінах доньки лежить мертва мати, яку пробує розбудити малюк з роздутим від голоду животом;
• «Діти Голодомору»: до виснажениої від голоду матері з двома дітьми, що сидять на порозі власного будинку, наближається хлопчик з протянутим казанцем;
• «Дорога скорботи»: голодуючі селяни дивляться у слід підводі з трупами, які везуть на поховання[3].

Полотна виставлялися в Українському домі і Будинку учителя в Києві[1]. Нині це приватна власність Вільяма Моргана.

Учасниця всеукраїнських, всесоюзних художніх виставок з 1963 року.

Оремі роботи художниці зберігаються у картинних галереях США, Франції, Чехії, Болгарії, Австрії, Росії[1].

Примітки

1. Валентина Январівна Брязгунова. Картини, написані пензлем і серцем. // Як справи Київ? № 206 (17617) від 4 листопада 2005 року. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 30 травня 2013.
2. Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 200.
3. Музей Голодомору. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.

Література

• Марченко Ніна Яківна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 390 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Лабінський М. Г. Марченко Ніна Яківна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Біографії   Живопис   Київ