Рекордсмен за кількістю проведених хвилин на майданчику (74 438), сухих матчів (125), переможних матчів (691), а також за кількістю закинутих шайб серед воротарів (3). Чотири рази визначався найкращим воротарем та отримував Трофей Везіни, також чотири рази отримував Трофей Вільяма М. Дженнінгса за найменшу кількість пропущених шайб в поточному сезоні.[1][2]
Ігрова кар'єра
Бродер у березні 2003.Бродер у грі, листопад 2011.Мартін Бродер перед матчем з Калгарі (сезон 2011-2012).
Хокейну кар'єру розпочав 1989 року в ГЮХЛК виступами в складі клубу «Лазер де Сент-Іасент».
1990 року був обраний на драфті НХЛ під 20-м загальним номером командою «Нью-Джерсі Девілс». Два сезони відіграв у складі «Лазер де Сент-Іасент». Через травми основних гравців «Девілс» Кріса Террері і Крейга Біллінгтона Мартен дебютував у складі «дияволів» 26 березня 1992 в матчі проти «Бостон Брюїнс» (4:2).[3] Тим не менш наступний сезон Мартен провів у складі «Ютіка Девілс» (АХЛ). Сезон 1993/94 Бродер проводить у складі «Нью-Джерсі», а за підсумками регулярного чемпіонату, як найкращий новачок сезону стає володарем Пам'ятного трофею Колдера.
Сезон 1994/95 став скороченим через локаут, за підсумками регулярного чемпіонату «дияволи» фінішували п'ятими в Східній конференції.[4][5] У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі» послідовно вибиває Бостон Брюїнс 4:1, Піттсбург Пінгвінс 4:1, Філадельфія Флайєрс 4:2 та виходять до фіналу, де не лишають жодних шансів Детройту обігравши «червоні крила» в серії 4:0.[6][7]
У наступному сезоні Бродер провів 77 матчів у регулярному чемпіонаті, але його команда провалила сезон залишившись поза зоною плей-оф. Мартен потрапляє до числа претендентів на Трофей Везіни, але в підсумку він лише четвертий.[8][9] Того ж року він був основним воротарем канадської збірної на Кубку світу з хокею. У фінальній серії канадці поступились американцям.[10]
Сезон 1996/97 «дияволи» завершили на першому місці. Мартен 17 квітня 1997 у матчі плей-оф проти «Монреаль Канадієнс» закинув шайбу в порожні ворота (5-2).[11] Став другим після Домініка Гашека серед претендентів на Трофей Везини, але здобув Трофей Вільяма М. Дженнінгса.
У сезоні 1998/99 вчетверте зіграв у матчах всіх зірок НХЛ, знову був серед претендентів на Трофей Везини, а в плей-оф поступились в першому раунді Піттсбург Пінгвінс 3:4.
У наступному сезоні в активі Мартена 42 переможних матчі та перше місце клубу в Східній конференції. У плей-оф Кубка Стенлі черговий вихід до фіналу, де «дияволи» поступились в серії Колорадо Аваланч 3:4.[14][15][16]
Сезон 2001/02 Бродер завершив, як воротар з найменшої кількістю пропущених голів за гру. У наступному сезоні вперше стає володарем Трофею Везіни та вдруге здобуває Трофей Вільяма М. Дженнінгса, також вперше потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ. Втретє здобуває Кубок Стенлі перегравши Анагайм у фінальній серії 4:3.[17] У сезоні 2003/04 вдруге поспіль здобуває Трофей Везіни і втретє Трофей Вільяма М. Дженнінгса, а також вдруге потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ.
27 січня 2006, Мартен та «Нью-Джерсі Девілс» підписали новий шестирічний контракт на суму $31,2 мільйонів доларів. Цього сезону він здобув 43 перемоги і це став десятий сезон поспіль в якому Бродер здобуває понад 30 перемог за сезон. У плей-оф в суху виграли серію в Нью-Йорк Рейнджерс 4:0, правда в наступному раунді поступились «Гаррікейнс» 1:4.[18]
У сезоні 2006/07 нові здобутки в активі Мартена. Разом з Роберто Луонго вдвох побили рекорд Берні Парента 47 перемог у сезоні. 3 квітня 2007 це зробив Бродер[19], згодом 47 перемогу до свого активу записав і Роберто. За підсумками сезону Бродер здобув третій Трофей Везіни і втретє потрапив до першої команди всіх зірок НХЛ. У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі Девілс» зупинився в другму раунді поступившись у серії Оттава Сенаторс 1:4.[20]
17 листопада 2007, Мартен одержав 500-ту перемогу в регулярних чемпіонатах НХЛ. Цього сезону за сімейними обставинами пропустив матч всіх зірок НХЛ. Вперше за останні роки «дияволи» програли в першому раунді Кубка Стенлі «Нью-Йорк Рейнджерс» 1:4.
14 березня 2009 року «Девілс» переміг «Монреаль Канадієнс» з рахунком 3–1, а Бродер здобув 551-у перемогу в своїй кар'єрі. 18 грудня 2009, він побив рекорд Патріка Руа за кількістю проведених матчів 1030 проти 1029 у Патріка.[21]
Мартен став абсолютним рекордсменом за кількістю сухих матчів у регулярному чемпіонаті (125), випередив за цим показником Террі Савчука, це сталось у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс» 22 грудня 2009.[22]
6 квітня 2010, Мартен одержав 600-ту перемогу в кар'єрі в матчі проти Атланта Трешерс 3–0.
У сезоні 2009/10, Мартен додав до свого активу ще 45 переможних матчів, проте в Кубку Стенлі поступились в першому раунді Філадельфія Флайєрс 1:4. У сезоні 2010/11, Бродер провів лише 56 матчів при цьому співвідношення перемог-поразок 23:26. Сезон 2011/12 став більш позитивним, 59 матчів, співвідношення перемог-поразок 31:21.
27 січня 2015 завершив кар'єру гравця. 9 лютого 2016 клуб «Нью-Джерсі Девілс» закріпив навічно за ним 30 номер клубу.
Професійна клубна ігрова кар'єра тривала 25 років, захищав кольори лише двох команд «Нью-Джерсі Девілс» та «Сент-Луїс Блюз». Загалом провів 1471 матч у НХЛ, включаючи 205 ігор плей-оф Кубка Стенлі.
Як дублер Кертіса Джозефа Бродер поїхав і на Олімпійські ігри 2002, але після його помилок у матчі проти шведів Мартен став основним голкіпером і зрештою допоміг канадцям стати олімпійськими чемпіонами.[27][28]
Вже як основний воротар збірної він виступив на Кубку світу 2004[29] та чемпіонаті світу 2005. На Олімпійських іграх 2006 Мартен провів чотири матчі.
На зимовій Олімпіаді 2010 у Ванкувері він був одним з трьох воротарів збірної. Зіграв два матчі, переможному проти Швейцарії і в матчі проти США в якому перемогли американці. Після поразки решту матчів ворота захищав Роберто Луонго.[30]
Тренерська кар'єра
Після завершення кар'єри гравця Мартен був запрошений до тренерського штабу «блюзменів» головним тренером останніх Дугом Армстронгом.[31] 22 травня 2015, Армстронг оголосив, що Бродер та «блюзмени» погодили умови трирічного контракту.[32]
9 лютого 2016, «Нью-Джерсі Девілс» офіційно закріпив № 30 за Мартеном Бродером, днем раніше перед ареною «Пруденшл-центр» встановили бронзову статую Мартена.[33][34][35]
.svg){kind=small}
