|
Майк Боссі
Майкл Дін Боссі (англ. Michael Dean Bossy; 22 січня 1957, Монреаль, Квебек, Канада — 15 квітня 2022) — канадський хокеїст українського походження,[5] правий нападник. Член зали слави хокею (1991). У «Списку 100 найкращих гравців НХЛ» займає загальне 20-е місце та 5-е серед правих нападників. Переможець Кубка Канади 1984 та чотирьохразовий володар Кубка Стенлі. Клубна кар'єраПрізвище його українських пращурів — Босий.[6] Його дід Володимир Босий воював у складі січових стрільців.[7] З 1972 по 1977 рік грав у головній юніорській хокейній лізі Квебеку за «Лаваль Насіональ». За чотири сезони забив 309 голів у ворота суперників. На драфті 1977 року був обраний «Нью-Йорк Айлендерс» (НХЛ, 15 місце) та «Індіанаполіс Рейсерз» (ВХА, 44 місце). У складі «Нью-Йорк Айлендерс» провів десять сезонів. Перша атакувальна ланка команди Кларк Жюлі — Браян Тротьє — Майк Боссі була однією з найкращих у лізі. У першому сезоні, як найкращий новачок, отримав трофей Колдера. Встановив рекорд ліги по закинутих шайбах для новобранців (53 голи). В сезонах 1978/79 та 1980/81 забиває найбільшу кільсть голів у регулярному чемпіонаті (69 та 68). Але тоді ще не існувало трофея Моріса Рішара, нагороди найкращому снайперові ліги. «Нью-Йорк Айлендерс» домінував у НХЛ протягом першої половини 80-х років, п'ять разів поспіль грав у фіналі Кубка Стенлі. У перших п'ятдесяти матчах сезону 1980/81 забив 50 голів (повторення рекорду Моріса Рішара.
В 1982 році Боссі був визнаний найкращим гравцем на стадії плей-офф і отримав приз Кона Сміта. Напрочуд коректний хокеїст тричі отримував трофей Леді Бінг. Перший хокеїст ліги, якому в дев'яти чемпіонатах поспіль вдавалося забивати понад 50 голів. Він перший з гравців «Нью-Йорк Айлендерс», хто забив у регулярному чемпіонаті понад 500 голів та набрав понад 1000 очок. Через хронічну травму спини завершив хокейну кар'єру у тридцять років. У 1988 році журнал «The Hockey News» назвав Майка Боссі найкращим «чистим нападником» всіх часів і народів. Серед гравців НХЛ, які забили в регулярному чемпіонаті понад 200 голів, займає перше місце за середньою результативністю —— понад 76 відсотків (друге місце за цим показником у Маріо Лем'є). З 22 березня 1992 року №22, під яким виступав Майк Боссі, не використовується у клубові «Нью-Йорк Айлендерс». З 1991 року член зали слави хокею в Торонто, а з 2007 — зали слави канадського спорту в Калгарі. Виступи у збірнійУ складі збірної НХЛ брав участь у кубку виклику 1979, який проходив у Нью-Йорку. Провів всі три матчі та набрав 4 очки (2+2) — найкращий бомбардир турніру. У національній збірній грав на двох Кубках Канади. 1981 року збірна Канади посіла друге місце, а через три роки здобула Кубок Канади. Автор вирішального гола у ворота Володимира Мишкіна (півфінальний матч Канада-СРСР). Нагороди та досягнення
СтатистикаСкорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах
Див. також
Примітки
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
