Марганцевий чавун

Ма́рганцевий чаву́н — високолегований чавун, у якого основним легувальним елементом є марганець (Mn)[1].

Хімічний склад

Марка чавуну визначається його хімічним складом. Марки марганцевих чавунів за ГОСТ 7769-82 та їх хімічний склад подано у таблиці.

Марка чавуну %C %Si %Mn %P %S %Cr %Ni %Cu %Mo %Al
ЧГ6С3Ш 2,2…3,0 2,0…3,5 4,0…7,0 <0,06 <0,03 0,00…0,15 - - 0,5…1,0 0,5…1,5
ЧГ7Х4 3,0…3,8 1,4…2,0 6,0…8,0 <0,10 <0,05 3,0…5,0 - - - -
ЧГ8Д3 3,0…3,8 2,0…2,5 7,0…9,0 <0,3 <0,1 - 0,8…1,5 2,5…3,5 - 0,5…1,0

Примітка. У позначенні марок чавуну літери означають: Ч — чавун; легувальні елементи: Х — хром, С — кремній, Г — марганець, Д — мідь, літера Ш вказує, що графіт у чавуні має кулясту форму.

Властивості

Механічні властивості марганцевих чавунів наведено у таблиці[1]

Марка чавуну Границя міцності на розтяг, σв, МПа Границя міцності на згин, σзг, МПа Твердість за Брінеллем, HB
ЧГ6С3Ш 490 680 219…259
ЧГ7Х4 150 330 390…450
ЧГ8Д3 150 330 176…285

Експлуатаційні властивості:

  • ЧГ6С3Ш, ЧГ7Х4 — зносостійкі в абразивному середовищі та проти стирання у пило- та пульпопроводах, млинах тощо;
  • ЧГ8Д3 — маломагнітний, зносостійкий чавун для експлуатації в умовах підвищених температур.

Використання

Чавуни марок ЧГ6С3Ш, ЧГ7Х4 використовують для виготовлення зносостійких деталей розмелювального устаткування, деталей насосів, футерівки млинів, дробо- та піскоструменевих камер.

Чавун марки ЧГ8Д3 використовують для виготовлення немагнітних деталей та спряжених тертьових деталей арматури.

Примітки

  1. ↑ а б ГОСТ 7769-82 Чугун легированный для отливок со специальными свойствами. Марки. (не чинний в Україні)

Джерела

  • ДСТУ 8851:2019 Виливки з легованого чавуну зі спеціальними властивостями. Загальні технічні умови (ISO 2892:2007, NEQ; ISO/TR 15931:2004, NEQ)
  • Афтанділянц Є. Г. Матеріалознавство: підручник / Є. Г. Афтанділянц, О. В. Зазимко, К. Г. Лопатько. — Херсон: ОЛДІ-плюс; К.: Ліра-К, 2013. — 612 с. — ISBN 978-966-2393-67-5
  • Бобро Ю. Г. Легированные чугуны. — М.: Металлургия, 1976. — 286 с.
  • Шерман А. Д., Жуков А. А. и др. Чугун: справочник — М.: Металлургия, 1991. — 576 с.