Вибілений чавун

Вибілений чавун — сплав, поверхневий шар якого до певної глибини являє собою білий чавун. Буває нелегований, низько-, середньо- і високолегований (нікелем, хромом, марганцем тощо) та модифікований (наприклад, магнієм). Характеризується поєднанням високої твердості і стійкості проти зношування вибіленого (робочого) шару з загальною і втомленісною міцністю внутрішньої частини.

Процес вибілювання

Вибі́лювання чавуні́в — це виділення вуглецю у вигляді цементиту під час кристалізації чавунів. Хоча цементит на відміну від стабільного графіту є метастабільною фазою, за швидкого охолодження рідкого чавуну атоми вуглецю не встигають продифундувати в достатній кількості для утворення зародків графіту (потрібно 100 % карбону), і тому кристалізація проходить з утворенням цементиту, котрий містить значно менше вуглецю (6,67 мас.%). Крім швидкого охолодження, вибілюванню сприяє зменшення вмісту в розплаві карбону, силіцію, підвищення вмісту манґану, хрому, інших карбідотвірних елементів, а також сульфуру.

Чавуни, у яких весь карбон кристалізується у вигляді цементиту, називають білими чавунами, через світлий блискучий крихкий злам.

Застосування

З вибіленого чавуну виготовляють барабани для лебідок, облицьовувальні плити кульових млинів, валки і вали різного призначення тощо.

Література

• Вибілений чавун. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• В.Попович, А.Кондир, Е. Плешаков та ін. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: Практикум: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2008. — 422 с.

Посилання