Малишевський Григорій Дмитрович

Григорій Дмитрович Малишевський
Григорій Дмитрович Малишевський
Григорій Дмитрович Малишевський
Григорій Малишевський. 1991 рік
Голова Київської міської ради народних депутатів
20 грудня 1990 — 27 серпня 1991
Попередник: Арнольд Назарчук
Спадкоємець: Олександр Мосіюк (в. о.)
Голова виконкому Київської міської ради народних депутатів
8 січня 1990 — 27 серпня 1991
Попередник: Микола Лаврухін
Спадкоємець: Олександр Мосіюк (в. о.)
 
Народження: 14 січня 1936(1936-01-14) (88 років)
с. Рогозів, Бориспільський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Національність: українець
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
Освіта: Київський інженерно-будівельний інститут
Автограф:
Нагороди:
Орден Трудового Червоного Прапора — 1986Орден «Знак Пошани»  — 1971
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Державна премія СРСР — 1984
Заслужений будівельник Української РСР
Заслужений будівельник Української РСР

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Малише́вський Григо́рій Дми́трович (14 січня 1936(19360114), с. Рогозів, Бориспільський район, Київська область) — український радянський політичний і державний діяч.

Біографія

Народився 1936 року в с. Рогозів Бориспільського району Київської області.

Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1960), за фахом інженер-будівельник.

У 19611990 роках займав посади від майстра будівельної ділянки до керуючого Будівельно-монтажного тресту № 1 у м. Києві (з другого півріччя 1990 року — орендно-акціонерна проектна фірма «Київінвест»). З другого півріччя 1990 року — президент фірми «Київінвест».

У березні 1990 року обирається депутатом Київської міської радинародних депутатів по виборчому округу № 289 Мінського района. Після того, як 1 листопада 1990 року Арнольд Назарчук склав свої повноваження голови Київської міської ради народних депутатів, ця посада стає вакантною. 20 грудня 1990 року на сесійному засіданні Київради відбулося відкрите голосування щодо кандидатури нового голови міської ради. За відсутністю конкурентів Григорія Малишевського обирають на цю посаду (за — 167 голосів, проти —— 1, утрималося — 8). У відповідності зі статтею 42 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування»[1], прийнятого 7 грудня 1990 року, посада голови виконавчого комітету закріплювалася за головою місцевої Ради, таким чином після набуття чинності законом у січні 1991 року Григорій Малишевський стає головою виконкому Київради замість Миколи Лаврухіна.

Посаду голови міської ради Григорій Малишевський зайняв внаслідок активної підтримки блоку комуністів та безпартійних. Час його перебування на чолі міста охарактеризувався протистоянням між демократичною та комуністичною фракціями, що унеможливлювало роботу Київради.

21 серпня 1991 року під час діяльності ГКЧП Григорій Малишевський виступає з заявою нейтрального характеру, у якій висловлюється про необхідність провести детальний аналіз ситуації, що склалася. Така позиція голови міської ради стала підставою для того, щоб вже 22 серпня група депутатів націоналістично-демократичного спрямування висловила йому недовіру. Втім через відсутність кворуму рішення про недовіру не було прийнято. 27 серпня 1991 року Григорій Малишевський подає заяву про відставку у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Виконуючим обов'язки голови міськради стає Олександр Мосіюк, який працював заступником голови міськради, а з 9 вересня 1991 року він також призначається виконуючим обов'язки голови міськвиконкому.

У середині 1990-х років — президент ЗАТ Фірма «Київінвест»[2][3]. З 2001 року — голова спостережної ради ЗАТ «Компанія Київінвестбуд».

Одружений, має двох синів.

Почесні звання

Нагороди

Примітки

  1. Закон Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 2. — 8 січня. — С. 5. [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серпня 1994 року № 587-р «Про створення робочої групи для забезпечення завершення будівництва адміністративного будинку Посольства Російської Федерації»
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1995 року № 850 «Про відзначення 100-річчя Київського політехнічного інституту»

Джерела