|
Малий Анюй
Мали́й Аню́й (чук. Мэйныуттывээм, якут. Өньүүй, рос. Малый Анюй) — річка на Далекому Сході в Чукотському автономному окрузі та Республіці Саха (Якутія) Росії. Права твірна річки Анюй, належить до водного басейну Колими. ГеографіяРічка бере свій початок із озера Велике Верхнє (група озер Гитгильвегитгин), яке розташоване біля північно-східного підніжжя гори Гитгильнай (1096 м) в наскрізній долині, що перетинає Ілірнейський кряж Анадирського плоскогір'я, на сході Білібінського району, всього за 14 км на північ — північний захід від витоку річки Анадир, на висоті 588 м над рівнем моря[1]. У верхів'ї протікає в долині між сопок з осипними схилами висотою 200–300 м, з бурхливою течією. Долина річки захаращена моренним матеріалом, який промивається і в результаті утворюються безліч перекатів, островів і надзаплавних терас. В середній та нижній течії утворює густу сітку рукавів з численними островами. У середній течії Малий Анюй являє собою широку спокійну річку з численними протоками і невисокими гальковими островами довжиною до 1 км. У пониззі русло річки відрізняється звивистими меандрами з слабкою течією, перекати повністю відсутні. Долина річки порізана струмками, які витікають із численних термокарстових озер, які часто затоплюються під час повені. Припливні підйоми води викликають в пригирловій частині Малого Анюя зворотні течії. Річка тече в основному у західному — північно-західному напрямку, територією Білібінського району. Перетинає кордон Якутії і тече територією Нижньоколимського улусу, а за 8 км від річки Колими, за 9 км на південний захід від села Нижньоколимськ (Нижньоколимський улус) на висоті 0,2 м над рівнем моря зливається з лівою складовою, річкою Великий Анюй, утворює річку Анюй[2]. Довжина річки 738 км, площа басейну — 49800 км². Повне падіння рівня русла становить 587,8 м, що відповідає похилу — 0,8 м/км. Швидкість у верхній течії коливається у межах 0,8-1,3 м/с, в середній — 1,4-1,9 м/с, в нижній — зменшується до 0,4-0,8м/с, місцями до 1,5 м/с. Ширина русла у верхній течії доходить до 35 м, при глибині до 2 м, в середній течії 90-150 м, глибина — 1,8-2,4 м; в нижній течії ширина доходить до 175–395 м, а глибина — до 1,7-2,0 м[6]. ГідрологіяЖивлення річки переважно снігове, менше — дощове. Замерзає в кінці вересня і залишається під крижаним покривом до початку травня. За період спостереження протягом 29 років (1960–1988) на станції у селі Острівне за 279 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 181,2 м³/с[5] (за іншими даними — 185 м³/с[7]) для водного басейну 30000 км², що становить понад 60% загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 190,6 міліметра на рік. За період спостереження встановлено, мінімальний середньомісячний стік становив 0,33 м³/с (у лютому), що становить менше 0,04% максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — 898 м³/с і вказує на дуже велику амплітуду сезонних коливань. За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) наближався до 0 м³/с (у лютому 1961 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 1970 м³/с (у червні 1962 року). ПритокиРічка Малий Анюй приймає понад одну сотню приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною 50 км і більше — 23 (від витоку до гирла):[3][8]
Населенні пунктиБереги, особливо у верхів'ї Малого Анюя малозаселені. На берегах річки розташовано кілька невеликих населених пункти (від витоку до гирла), села: Ілірней, Аліскерове (нежиле), Кепервеєм, Острівне, Анюйськ[6]. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
