Макс ван дер СтулМакс ван дер Стул (нід. Max van der Stoel; нар. 3 серпня 1924, Ворсхотен, Нідерланди — пом. 23 квітня 2011, Гаага, Нідерланди) — нідерландський політичний діяч, міністр закордонних справ (1973–1977, 1981–1982), один з провідних європейських дипломатів другої половини XX століття. 2000 особисто розслідував факти порушення прав української національної громади в Російській Федерації. БіографіяЗдобув вищу освіту в галузі права та соціології в Лейденському університеті. У 1947 р. отримав ступінь доктора права, а в 1953 р. — докторський ступінь з соціології. У 1999–2001 рр.. очолював кафедру прав людини в Лейденському університеті, в 2001–2003 рр.. був запрошеним професором міжнародного та європейського права в Університеті Тілбург. З моменту заснування (1946) вступив в Партію праці. У 1953–1958 рр.. був співробітником фонду Wiardi-Beckman-Stiftung, науково-дослідного центру партії. З 1963 р. стає секретарем партії з міжнародних справ. У 1960–1965 рр.. — депутат першої палати, в 1966–1973 і 1977–1981 рр.. — депутат другої палати парламенту Нідерландів.
У 2001 р. був призначений спеціальним радником Верховного представника Європейського союзу з питань спільної зовнішньої політики і політики безпеки по Македонії. У 2001 р. було нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеню (Україна).[10] Примітки
Посилання
|