Астрид Турс

Астрид Турс
фін. Astrid Thors
Астрид Турс
Астрид Турс
Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ
20 серпня 2013 — 19 серпня 2016
ПопередникКнут Воллебек
Міністр у справах Європи та імміграції
19 квітня 2007 — 22 червня 2011
Попередникпосада скасована
депутат Європарламенту від Фінляндії
11 листопада 1996 — 19 липня 2004
Народився6 листопада 1957(1957-11-06)[1] (67 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий якполітична діячка, блогерка
КраїнаФінляндія
НаціональністьФінляндія Фінляндія
Alma materГельсінський університет
Політична партіяШведська народна партія
БатькоCarl-Eric Thorsd
ПрофесіяАдвокат
Нагороди
Grand Cross of Royal Norwegian Order of Merit офіцер ордена Почесного легіону Commander of the Order of the White Rose of Finland
 Медіафайли у Вікісховищі

Астрид Турс (швед. Astrid Gunilla Margareta Thors 6 листопада 1957, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик, депутат фінського парламенту від Шведської народної партії; міністр у справах Європи та імміграції у другому кабінеті Ванганена і кабінеті Ківініємі; з 2013 року — Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ.

Життєпис

Депутат парламенту Фінляндії; міністр у справах Європи та імміграції ; Верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ.

Народилася 6 листопада 1957 в Гельсінкі (Фінляндія), в родині професора Карла-Еріка Турс.

З 1996 по 2004 — депутат Європарламенту від Фінляндії.

З 19 квітня 2007 по 22 червня 2010 — міністр у справах Європи та імміграції у другому кабінеті Ванганена і продовжила виконання обов'язків міністра з 22 червня 2010 по 22 червня 2011 в кабінеті Ківініємі.

17 липня 2013 обрана Верховним комісаром у справах національних меншин ОБСЄ[2].

У 2019 підписала «Відкритий лист проти політичних репресій в Російській федерації» [3].

Примітки

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ Астрид Турс избрана уполномоченным по делам меньшинств в ОБСЕ // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 17 липня 2013. }}
  3. ↑ Открытое письмо против политических репрессий в России. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 7 квітня 2020.

Посилання