uk %D0%9C%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 %D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Майстренко Володимир Микитович
Майстренко Володимир Микитович
Народження	16 листопада 1921 ; Ростов-на-Дону, Донська область, РСФРР
Смерть	20 березня 1982 (60 років) ; Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Освіта	Сталінградське військове танкове училище (1945)
Партія	ВКП(б)
Звання	Старшина
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	;
	Майстренко Володимир Микитович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майстренко.

Володимир Микитович Майстренко (16 листопада 1921 — 20 березня 1982) — Герой Радянського Союзу, механік-водій танка Т-34-85 2-го танкового батальйону, 51-ї гвардійської Фастівської танкової Червонопрапорної бригади (6-го гвардійського танкового корпусу, 3-ї гвардійської танкової армії, 1-го Українського фронту).

Біографія

Народився 16 листопада 1921 року в місті Ростов-на-Дону.

У Червоній Армії з 28 липня 1941 року. У діючій армії з 25 травня 1942 року. Воював на Північно-Кавказькому та 1-му Українському фронтах.

Відзначився в середині серпня 1944 року в ході боїв за розширення Сандомирського плацдарму на річці Вісла.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року гвардії старшині Майстренко Володимиру Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

Жив у місті Харків. Працював інструктором у Фрунзенському райвиконкому міста. Помер 20 березня 1982 року. Похований на кладовищі № 2 у Харкові.

Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2.
Зірки бойової доблесті. Львів: Каменяр, 1968.