Майкл Карбахаль
Майкл Карбахаль (англ. Michael Carbajal; 17 вересня 1967) — американський професійний боксер, срібний призер Олімпійських ігор, чемпіон світу за версіями IBF (1990—1994, 1996—1997), WBC (1993—1994) та WBO (1994, 1999) в першій найлегшій вазі. 2006 року був прийнятий до Міжнародної зали боксерської слави. Аматорська кар'єраНа Панамериканських іграх 1987 переміг Коліна Мур (Гаяна) та чемпіона світу 1986 Хуана Торрес Оделін (Куба), а у фіналі програв Луїсу Роман Ролону (Пуерто-Рико). На Олімпійських іграх 1988 завоював срібну медаль.
Професіональна кар'єраДебютував на профірингу 24 лютого 1989 року в андеркарді бою між Айреном Барклі і Роберто Дюраном. Першим суперником став майбутній чемпіон світу за версією WBO в першій найлегшій вазі Вілл Грігсбі (США). 4-раундовий поєдинок завершився перемогою Карбахала одностайним рішенням суддів. В дванадцятому поєдинку 18 лютого 1990 року завоював титул чемпіона NABF в першій найлегшій вазі. 29 липня 1990 року в бою проти тайця Муангчай Кіттікасем технічним нокаутом в сьомому раунді завоював титул чемпіона світу за версією IBF в першій найлегшій вазі. Впродовж 1990—1992 років провів дванадцять переможних боїв, шість з яких були захистами титулу. 13 березня 1993 року зустрівся в об'єднавчому бою з чемпіоном WBC мексиканцем Умберто Гонсалесом. Карбахаль нокаутував Гонсалеса в сьомому раунді, ставши об'єднаним чемпіоном. Журнал «Ринг» цей поєдинок визнав боєм 1993 року, а самого Карбахала — боксером 1993 року. Здобувши дві перемоги технічним нокаутом в захистах титулів проти Кім Гван Сон (Південна Корея) та Домінго Соса (Домініканська Республіка), 19 лютого 1994 року зустрівся в реванші з Умберто Гонсалесом і зазнав першої поразки одностайним рішенням суддів. Після перемоги над Абнером Барахасом (Мексика) в бою проти пуерториканця Хосуе Камачо 15 липня 1994 року завоював титул чемпіона світу за версією WBO в першій найлегшій вазі, від якого відмовився заради третього бою з Умберто Гонсалесом. Суперники зустрілися 12 листопада 1994 року і перемога рішенням більшості суддів знов була на боці мексиканця. Здобувши сім перемог поспіль, 16 березня 1996 року в бою за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF в першій найлегшій вазі зустрівся з мексиканцем Мельчором Коб Кастро і здобув перемогу одностайним рішенням суддів. Провівши чотири переможних поєдинки, два з яких були захистами титулу, 18 січня 1997 року зустрівся в бою з непереможним до того колумбійцем Маурісіо Пастрана і програв розділеним рішенням. 22 березня 1997 року в бою проти Скотта Олсона (Канада) завоював вакантний титул чемпіона світу за маловідомою версією IBA в першій найлегшій вазі, який втратив в наступному бою 18 липня 1997 року, програвши технічним нокаутом південноафриканцю Джейкобу Матлала. 1999 року провів чотири поєдинки, в яких здобув перемоги над першим чемпіоном світу WBO в першій найлегшій вазі пуерториканцем Хосе де Хесусом, Оскаром Ендредом, Оскаром Кальзада і 31 липня 1999 року технічним нокаутом в одинадцятому раунді над чинним чемпіоном світу WBO в першій найлегшій вазі мексиканцем Хорхе Арсе. Карбахаль став чемпіоном світу вп'яте і у серпні того ж року, відмовившись від титулу, оголосив про завершення кар'єри. Таблиця боїв
Професійні титули в боксіПосилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia