Айрен Барклі

Айрен Барклі
Айрен Барклі (2011)
Айрен Барклі (2011)
Загальна інформація
ГромадянствоСША США
Народження6 травня 1960(1960-05-06) (64 роки)
Нью-Йорк
Вагова категоріясередня
друга середня
напівважка
Стійкаортодокс
Зріст185
Розмах рук188
Професіональна кар'єра
Перший бій9 грудня 1982
Останній бій31 липня 1999
Боїв63
Перемог43
Перемог нокаутом27
Поразок19
Нічиїх1
Спортивні медалі
Представник США США
Бокс
Чемпіонат світу з боксу
Бронза Мюнхен 1982 до 75 кг

Айрен Барклі (англ. Iran Barkley; 6 травня 1960, Нью-Йорк) — американський професійний боксер, чемпіон світу за версіями WBC (1988-1989) у середній вазі, IBF (1992-1993) у другій середній вазі і WBA (1992) у напівважкій вазі.

Аматорська кар'єра

На чемпіонаті світу 1982 Айрен Барклі став бронзовим призером.

  • В 1/8 фіналу переміг Імре Немеді (Угорщина) — 5-0
  • В чвертьфіналі переміг Юрія Торбека (СРСР) — 4-1
  • В півфіналі програв Бернардо Комасу (Куба) — 2-3

Професіональна кар'єра

Дебютував на профірингу у грудні 1982 року.

23 жовтня 1987 року, маючи рекорд 22-3, вийшов на бій проти чемпіона за версією WBA у середній вазі Сумбу Каламбая (Італія) і в 12-раундовому поєдинку програв одностайним рішенням суддів. Після двох перемог 6 червня 1988 року вийшов на бій за титул чемпіона за версією WBC у середній вазі проти Томаса Гернса (США) і здобув перемогу технічним нокаутом в третьому раунді. Бій між Барклі і Гернсом був визнаний апсетом 1988 року за версією журналу «Ринг». Перший захист звання чемпіона Барклі провів проти Роберто Дюрана (Панама).

Барклі проти Дюрана

Бій між Айреном Барклі і Роберто Дюраном відбувся 24 лютого 1989 року. Чемпіон вступив в бій явним фаворитом. До Дюрана, який розпочинав кар'єру ще з напівлегкої ваги, ще ніхто з тих, хто був чемпіоном світу у легкій вазі (а Дюран був чемпіоном у легкій вазі впродовж 1972-1978 років), не завойовував титул чемпіона у середній вазі. Дюран навіть не добрав більше кілограму до ліміту ваги на передматчовому зважуванні. Але вже у першому раунді панамець правим прямим потряс американця. Барклі намагався використати свою перевагу в габаритах, однак програвав досвідченому супернику і на ближній, і на дальній дистанції. Відчуваючи, що він програє, у четвертому раунді американець запропонував жорстокий розмін ударами, покладаючись на свою силу, але на його подив панамець прийняв рубку і навіть виглядав у ній краще.Та все ж, продовжуючи тиснути на претендента, чемпіон перехопив ініціативу в п'ятому-шостому раундах. В сьомому раунді вже Дюран пішов в рубку, і жодному з суперників не можна було дати перевагу. У восьмому раунді панамець в атаці припустився помилки і пропустив лівий боковий назустріч, але витримав його, хоч і провів решту раунду у захисті. Після спокійного дев'ятого раунду Дюран, відновившись, підняв темп у десятому, і Барклі почав поступатись, відчувши більшу втому, ніж його на дев'ять років старший супротивник. В одинадцятому раунді панамець серією потужних ударів надсилає чемпіона у важкий нокдаун. Барклі не зумів відновитися за час перерви і у дванадцятому раунді виглядав приреченим. І хоча один суддя якось побачив у цьому бою перемогу американця, двоє інших віддали її панамцю. Дюран переміг розділеним рішенням — 118-112, 116-112, 113-116. Бій між Айреном Барклі і Роберто Дюраном був визнаний боєм 1989 року за версією журналу «Ринг».[1]

Барклі програв і два наступних боя 14 серпня 1989 року проти Майкла Нанна (США) за титул чемпіона IBF у середній вазі і 18 серпня 1990 року проти Найджела Бенна (Велика Британія) за титул чемпіона WBO у середній вазі. Після бою з Бенном, в якому Барклі програв нокаутом у першому раунді, тричі побувавши в нокдауні, він рік не виходив на ринг, а повернувшись перейшов до наступної вагової категорії. Здобувши дві перемоги, 10 січня 1992 року вийшов на бій проти чемпіона за версією IBF у другій середній вазі Дарріна ван Горна (США) і нокаутував його в другому раунді.

В наступному бою 20 березня 1992 року Барклі здобув перемогу розділеним рішенням над Томасом Гернсом і відібрав у нього титул чемпіона WBA у напівважкій вазі, який невдовзі залишив, вирішивши залишатися у другій середній вазі. 13 лютого 1993 року відбувся бій між Айреном Барклі і Джеймсом Тоні (США), і Барклі втратив титул IBF, зазнавши поразки технічним рішенням після дев'яти раундів.

8 жовтня 1994 року Барклі здійснив спробу відібрати титул чемпіона IBF у напівважкій вазі у німця Генрі Маске, але зазнав поразки технічним рішенням після дев'яти раундів.

Примітки

  1. Легендарные бои — Дюран-Баркли (Бой года-89) (укр.), процитовано 24 січня 2023

Посилання